11. установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми . види односкладних речень 1 називне 2 означено-особове 3 безособове 4 узагальнено-особове приклади а про старість треба говорити тільки з повагою (в. сухомлинський б виготовляють скло на заводах із чистого піс- ку з додаванням солі, соди й деяких інших речовин (т. чорновіл). в бережи й шануй честь змолоду, а здоров’я – під старість (нар. творчість). г ступаю по полю родинному в літо (л. зоряна). д зимовий тихий вечір.

1а 2г 3а

если надо самому написать, то вот. я из Беларуси, потому напишу на русском. не шарю украинский.

на карантине я чувствую себя нормально. мне всегда есть чем заняться. я могу полежать или поспать, чтобы не думать о ситуации в мире. могу заняться творчеством. я рисую (можешь написать свое какое-то увлечение). мне нравится возиться с красками. меня это очень отвлекает. пока я рисую, то могу послушать музыку. меня она очень успокаивает. могу посмотреть телевизор и узнать, что происходит и когда я смогу выйти прогуляться. у меня есть кот, я люблю с ним играть, он всегда меня отвлекает от дурных мыслей. (если есть собака, то... "я хожу со своей собакой иногда прогуляться. это повод выйти и подышать воздухом"). также я могу лечь, окружив себя вкусной едой, и смотреть сериалы и фильмы. иногда мне приходится отвлечься от своих развлечений, и поделать уроки. я скучаю по своим друзьям. мне хочется как и прежде гулять с ними.

воттт. как-то так. если можно, то лайк и в лучшие ответы

Речення  — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. воно може складатися з одного слова або групи слів. підмет  — це головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання:   хто? що?   за своєю структурою підмет може бути  простим  (виражений одним словом) і  складеним  (кількома словами).способи вираження підмета: - іменниками, займенниками в називному відмінку:   у небі сонце — серед нив я. - неозначеною формою дієслова:   і плакати — це також щастя. - прикметником та дієприкметником:   тоді старшенька моя й гукає.- числівником: обидва почували себе добре лише один біля одного. - фразеологічними сполученнями:   бабине літо висіло на віттях як прядиво. - власними назвами:   в синім небі чумацький шлях показує дорогу. - нерозкладними словосполученнями:   за волю кожний з нас поляже. - службовими словами і вигуками:   переможне «ура! » пронеслося над степом. присудок  — це головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. відповідає на питання:   що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? за своєю структурою присудок може бути  простим  та  складеним. простий присудок  — особова форма дієслова, що передає граматичні значення часу, способу, виду, особи, числа.