1. прочитай записи, зроблені васильком під час екскурсії angelok2003 новичок 1. прочитай записи, зроблені васильком під час екскурсії до парку. простора галявина прив'яла трава притихла берізка пожовкле листя дощові краплини, як сльози кучеряві хмари самотній дуб тиша шелестить шурхіт стукіт сорока-білобока стрекоче дятел білка 2. у якому творі василько хотів використати свої записи? назви його. напиши й ти такий твір. використай у ньому василькові записи і свої спостереження

осінній парк.

 

                              одного разу ми з батьками пішли гуляти у парк. уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.

ми вийшли на простору галявину. там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози, а над нами пролітали великі кучеряві хмари. посеред поляни розмістився самотній дуб, від якого доносився стукіт дятла. поруч з дубом, в опалому пожовклому листі, шурхотіла білочка, в пошуках жолудів. довкола галявини стояли притихлі берізки. в похмурий день особливо чітко виділялись їх чіткі білі стовбури.

і раз від разу було чути стрекотання сороки-білобоки, яка ніби розказувала про наближення зими. і всю цю красу вкриє пухким білим снігом.

Поспешішь- людей насмішиш. якщо поквапишся, зробиш л. погано, невдало. йдеться як рада діяти не поспішаючи, щоб не допустити помилки, промаху і не викликати глузувань, або як докір в поспішності, яка призвела до плачевного результату. прислів'я власне російська, на що вказує її римований характер. звідси і відсутність варіантів. римовані прислів'я про шкоду поспіху відомі як в російській, так і в інших мовах: спех - людям на сміх; що скоро, то чи не споро; польск. ziy pospiech - ludziom па smiech; ким. eile mit weile і т. п. римування в них - спосіб підвищення експресивності сказаного. ш - поспішиш - людей насмішиш! поспішають щось на пожежу, а у нас, слава богу, не горить! (м. салтиков-щедрін. господа голов-леви). - чи не так, владика, апостол-то вчив, а? згадай його, повинно бути так: а то, глядь, як б не поспішити, та людей не насмішити. (і. лєсков. на краю світу). - якщо ви бачили, що ваше пристосування невдале навіщо ж так гучно рекламувати? ось і виходить: поспішиш - людей насмішиш. (а. бєлінський. міст через фонтанку). мені було соромно обернутися і глянути на наташу. - вранці я поспішив хотів швидше виконати її прохання. о, як мудра народна мудрість, яка вчить нас: «поспішиш - людей насмішиш! ». але ніхто не сміявся. (а. олексин. дуже страшна історія). ср : тихіше їдеш - далі будеш; поспішність (поспіх) потрібна тільки при лові бліх; швидко добре не буває.    поспішиш - людей насмішиш. ср тихіше їдеш, далі будеш; що скоро, то чи не споро; ускач не напашешься; горобці поспішали, та маленькими вродили. -але ж мені їхати треба, - сказала вона [анниній-ка]. - про те-то я і говорю. ємо да поговоримо, а потім і поїдемо. благословясь да богу , а не так як-небудь: стриб да шусть! поспішиш - людей насмішиш! поспішають щось на пожежу, а у нас, слава богу, не горить! салтиков-щедрін, господа головльови. - а головне: не баритися, діяти швидко, - сказали в один голос румянцев і чернишов. - цілком згоден з вами, панове генерали, - кивнув їм апраксин. - ми й справді в усьому поспішаємо занадто. а як тут поспішати ? . поспішиш - людей насмішиш. шишков, омелян пугачов. і ось десь, дуже далеко, нічну тишу порушили особливі, властиві тільки гусям, застережливі переговори. здавалося, досвідчені, літні й старі попереджали молодь: «не поспішайте, встигнете, поспішиш - людей насмішиш і ще гірше - життя втратиш» панферов, волга-матінка річка. бризгалов. , виніс креслення і подав їх карлу. - все в цілості, як було мені доручити паном брено. поважний він зодчий за віком і не до лиця б йому поспіх. за прислів'ям: поспішиш - людей насмішиш. а то й гірше. форш, михайлівський замок. але вже зроблений, пляшка [із запальною рідиною] блиснула в повітрі. а володимир не тільки запалив свою, але, виявляється, бачив і те, що болдирєв кинув незасвічену. - не квапся, афоня! - крикнув він. поспішиш - людей насмішиш. і. абрамов, рубежі сорок першого. - їх, батюшка, не по силі і терпінню задумали справу! та хіба тут висидиш рішення? у нас, пане, справи лежать польоту років, а то і поболе! воно й краще вилежуються. сказано: поспішиш - людей насмішиш! а тут, дивись, полежать-полежать, а там сперечальники помі- рятся, а то і помруть. є. федоров, кам'яний пояс. а юдін не поспішав. ще і ще оглядав він з усіх боків нещасливу баночку, зчищав з її стінок якісь невидимі піщинки. ось уже покінчив з вимірювальним приладом, тепер треба вкласти його в сталевий циліндр. і це проробляє він не поспішаючи .. - поспішиш - людей насмішиш. стара приказка. чув я навіть, що її потрібно здати в архів. а мені думається - в нашій справі вона ще не постаріла. і. осипов, друзі. - даль: поспішиш - людей насмішиш; михельсон: посп шити, людей насмішити; соболєв: поспішиш - людей насме шішь

Поспешишь- людей насмешишь. если поторопишься, сделаешь что-л. плохо, неудачно. говорится как совет действовать не торопясь, чтобы не допустить ошибки, промаха и не вызвать насмешек, либо как в поспешности, которая к плачевному результату. пословица собственно , на что указывает ее рифмованный характер. отсюда и отсутствие вариантов. рифмованные пословицы о вреде спешки известны как в , так и в других языках: спех — людям на смех; что скоро, то не споро; польск. ziy pospiech — ludziom па smiech; кем. eile mit weile и т. п. рифмовка в них — способ повышения экспрессивности сказанного. ш — поспешишь — людей насмешишь! спешат-то на , а у нас, слава богу, не горит! (м. салтыков-щедрин. господа голов-левы) . — не так ли, владыка, апостол-то учил, а? вспомни его, должно быть так: а то, глядь, как бы не поспешить, да людей не насмешить. (и. лесков. на краю света) . — если вы видели, что ваше приспособление неудачное.. зачем же так шумно рекламировать? вот и выходит: поспешишь — людей насмешишь. (а. белинский. мост через фонтанку) . мне было стыдно обернуться и взглянуть на наташу. — утром я поспешил.. хотел поскорей выполнить ее просьбу. о, как мудра народная мудрость, которая учит нас: «поспешишь — людей насмешишь! » . но никто не смеялся. (а. алексин. страшная ) . ср. : тише едешь — дальше будешь; поспешность (спешка) нужна только при ловле блох; быстро хорошо не бывает. поспешишь — людей насмешишь. ср. тише едешь, дальше будешь; что скоро, то не споро; вскачь не напашешься; воробьи торопились, да маленькими уродились. —но ведь мне ехать надо, — сказала она [аннинь-ка]. — об том-то я и говорю. потолкуем да поговорим, а потом и поедем. благословясь да богу , а не так как-нибудь: прыг да шмыг! поспешишь — людей насмешишь! спешат-то на , а у нас, слава богу, не горит! салтыков-щедрин, господа головлевы. — а главное: не мешкать, действовать быстро, — сказали в один голос румянцев и чернышев. — совершенно согласен с вами, господа генералы, — кивнул им апраксин. — мы и впрямь во всем поспешаем слишком. а как тут поспешать? . поспешишь — людей насмешишь. шишков, емельян пугачев. и вот где-то, далеко, ночную тишину нарушили особенные, присущие только гусям, предостерегающие переговоры. казалось, опытные, пожилые и старики молодежь: «не торопитесь, успеете, поспешишь — людей насмешишь и еще хуже — жизни лишишься» панферов, волга-матушка река. брызгалов. , вынес чертежи и подал их карлу. — все в сохранности, как было мне препоручено господином бренной. почтенный он зодчий по возрасту и не к лицу б ему спешка. по пословице: поспешишь — людей насмешишь. а то и похуже. форш, михайловский замок. но взмах уже сделан, бутылка [с зажигательной жидкостью] сверкнула в воздухе. а владимир не только зажег свою, но, оказывается, видел и то, что болдырев бросил незажженную. — не торопись, афоня! — крикнул он. поспешишь — людей насмешишь. и. абрамов, рубежи сорок первого. — их, батюшка, не по силе и терпению задумали дело! да разве тут высидишь решение? у нас, сударь, дела лежат полета годов, а то и поболе! оно и лучше вылеживаются. сказано: поспешишь — людей насмешишь! а тут, глядишь, полежат-полежат, а там спорщики поми- рятся, а то и помрут. е. федоров, каменный пояс. а юдин не спешил. еще и еще осматривал он со всех сторон злополучную баночку, счищал с ее стенок какие-то невидимые песчинки. вот уже покончил с измерительным прибором, теперь надо вложить его в стальной цилиндр. и это проделывает он не спеша.. — поспешишь — людей насмешишь. старая поговорка. слыхал я даже, что ее нужно сдать в архив. а мне думается — в нашем деле она еще не состарилась. и. осипов, друзья. — даль: поспешишь — людей насмешишь; михельсон: поспе шить, людей насмешить; соболев: поспешишь — людей насме шишь