- добрий день, юрій петрович!
- о! майже 10 років минуло після нашої останньої зустрічі, а ти зовсім не змінився.
- чому ви так вирішили?
- тому що погляд у тебе такий самий тяжкий та
- так, це є днями просиджую в бібліотеці навіть вивчивсь на бібліотекаря.
- і що ж тобі дали ці роки навчання? дізнався щось нове?
- ви знаєте, цікавого мало в цій справі, але цікаве те, що ти маєш доступ до великої кількості книг та матеріалів!
- я цього і очі
- так, ви завжди бачили всіх і все "навскрізь"
- ну, а як із сім'єю? ще не одружився?
- ні я до сих пір самотній, я просто звик до цього.
- я цього теж очі знаєш, ти заходь до мене вечером на чашечку кави.
- добре, зайду.
- вибач, мені треба йти.
- так, до
- не забудь зайти до мене!
- бувайте.
благородный, всё оживляющий май. так и хочется проникнуть в твои тайны. живописный, малахитовый от молодой зелени парк, чуток и бодр. всё началось снова: птичий гвалт, первое "ку-ку" и трели соловья, будоражащие воспоминания, светлые и радостные, от чего на душе легко и хорошо. и нет более чудного, проникающего в душу пения под звёздным полночным небом этой скромной, с большими глазами птички, спрятанной в ветвях деревьев. длинные рулады исполняются так страстно и проникновенно: туить,так-так, потом долгий и чистый звук, да такой, каких давно не слыхала. это уже великолепное пение, целый сольный концерт замечательного певца, чьё пение не спутаешь, услышав, не забудешь. такой голос должен быть у необыкновенной птички, если он заставляет учащённо биться сердце. не зря соловьиное пение вдохновляло композиторов и поэтов. тебе, маленький маэстро, за твои концерты для души и доставленную радость в весенние волнующие ночи.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Спишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. 1.теплий дощ застав і птахів і людей серед поля .2. досі кожному сниться домівка колишня і лелече гніздо на дуплистій вербі.