Що я роблю за для справжнього я написати 3-4 речення

Для того щоб бути справжнім в першу чергу я залишаюся людиною. у будь - якому місці моя поведінка залишається однаковою. я не порівнюю людей і не вибираю з ким краще спілкуватися, для мене всі рівні. справжнє я - це те який ти є насправді у житті і яка ти людина.

1)означено-особові: сьогодні  не принесу тобі нічого! 2)неозначено-особові: про  вибори  сперечалися  на всіх майданчиках або по телебаченню повідомили про чергову перемогу наших біатлоністів. 3)безособові: мене  враз  обдало жаром або у селі світає або в садку  пахучо й тепло 4)узагальнено-особові:   дарованому  коневі в  зуби  не дивляться або як  постелеш,так і виспишся 5)інфінитивні:   як  тебе не любити ,києве мій! або вам прочитати чи записатии ? або отак розкрити б крила та й полетіти. 6)номінативеі: добрий  дощ.і  добра вість. синтаксичний  розбір легко,там  все вже написано(вони нічим не ускладнені)

Жила була хмаринка, яка виросла у дуже красивій країні. одного дня вона побачила іншу хмару, що була набагато більша за неї. велика заздрість спіткала нашу хмаринку. вона вирішила, що більше ніколи не віддасть ані краплинки своєї води, не народить навіть малесенького дощика, та виросте великою та міцною, найбільшою хмаринкою у світі. та й насправді, почала хмаринка зростати, але у її красивій та зеленій країні почалася посуха. спочатку висохли річки, потім рослини, тварини, люди, і згодом колись квітуча країна перетворилася на пустелю. хмаринку це не турбувало, але вона не розуміла, що знаходячись над пустелею, нема звідки взяти нову воду, щоб зростати й надалі. так, , хмаринка почала втрачати розмір і не могла зробити нічого, щоб це  зупинити. згодом вона збагнула свою помилку.її жадібність та егоїзм були причиною того, що вона майже зникла.  але перед остаточним  випаровуванням  почав дути легкий вітерець. хмара був настільки малою, і важила так мало, що вітер підняв  її та уніс  далеко-далеко, у далеку прекрасну країну, де вона знову стала такою, якою була колись. вивчивши цього  уроку, наша хмаринка залишалася малою і чемною, але вона також стала надзвичайно  щедрою. вона так відчайдушно частувала навколишніх дощиком,  що її нова країна стала ще зеленішою, а хмаринка дарувала усім людям найкрасивішу веселку у світі.