Написати діалог з украінським школярем та туристом із сшабудь )

Здраствуйте ду ю спик русиш но ай донт я фром в исэй: -)

Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.моя родина невелика, але міцна та дружня. ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.на свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі: дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. а коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, їм чогось смачненького.слід розрізняти поняття сім’я та родина. бо сім’я – це твої тато й мама, рідні брати й сестри. а родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.я не знаю, сім’я  з п’яти чоловік велика чи маленька, але для мене вона більша за все, що є в світі. тато й мама з дитинства привчали мене та моїх двох братів до порядку і дисципліни, до відповідальності та поваги до усього, що нас оточує. ми виросли цілеспрямованими та впевненими у власних силах людьми. а родина привчила нас до єдності та взаєморозуміння.. моя родина – це символ тепла й щирості, любові та доброти. знання, які вона мені дає, я пронесу з собою по життю та будуватиму свою родину саме беручи приклад зі своєї сім’ї.

Тарас григорович шевченко – найвидатніший поет усіх часів, справжній геній українського народу. він зробив безцінний вклад у духовну скарбницю наших співвітчизників і усього людства, а своєю творчістю він досягнув світового рівня. довершені твори великого кобзаря й донині сіють зерна добра і світла, сяють незгасимим полум’ям проникливої мудрості, безкомпромісності і справедливості. тарас григорович шевченко народився у кріпацтві, тому поетові, як нікому іншому митцю, були зрозумілі і близькі страждання української бідноти. саме тому він присвятив усе своє життя служінню ідеї соціального та національного визволення трудящого класу. не існувало такої сторінки життя, якої б не торкнулися поезії митця. у більшості своїх творів т. шевченко закликав до об’єднання усіх народів і спільної боротьби проти царизму. він щиро вірив, що на звільнену від експлуататорів землю прийде насправді щасливе і прекрасне життя: «і на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі. «і архімед, і галілей…» без імені тараса григоровича шевченко не можливо уявити української літератури, української культури, не можливо уявити нашого народу і нашої країни. його творча спадщина невмируща, а життя великого кобзаря можна вважати справжнім мистецьким подвигом. т. шевченко віддав усі свої сили заради порятунку українського народу, заради української культури та пошуку шляхів у краще майбутнє. з плином часу ми все більше переконуємось, що поезії т. шевченка – то щирі одкровенні визнання, які він висловив не тільки в адресу минулих та сучасних поколінь, а й в адресу своїх нащадків. я впевнений, що ще не одне покоління українців буде звіряти своє життя іменем і творчістю великого кобзаря українського народу. я добре розумію слова, з якими до генія українського поетичного слова звернулася поетеса ліна костенко: «кобзарю! знов до тебе я приходжу, бо ти для мне – совість і закон… кобзарю, знаєш, нелегка епоха, оцей двадцятий невгамовний вік. завихрень – безліч. тиші - анітрохи… прости, що я дрібницями тривожу твій вічний, твій глибокий сон…». тарас григорович шевченко – це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях українців, а творчість великого кобзаря – це велика святиня, якою гордиться і дорожить український народ. і ми, і наші нащадки повинні завжди берегти у своїх серцях вогник любові до своєї вітчизни, який запалив своїми творами великий поет тарас григорович шевченко.