Твір мініатюра 1.моя улюблена пора року 2.що означає бути сучасним?

смотри прикреплённый файл

Сонечко повільно підіймається,перші промінчики пробиваются крізь фіранку,"донечко,вставай"-ласкавим голосом будить катрусю мама.  катруся прокинулась від ласкавого материнського голосу,вмилася,одягнула гарну мереживну сорочку і пішла снідати.сіла на краєчок стільця,взяла ложечку,повільно почала їсти кашу,катруся не любила їсти кашу,як же хотілося з"їсти морозива,але мама забороняла їсти морозиво на сніданок.після сніданку катруся вийшла на двір,як же було гарно,тоненька вуличка з квітучими вишнями та зеленою травичкою,що вела до річечки  ,розмальована зайшла у комору,там її мама зберігала книжки,бо в домі було мало місця,катруся відсунула мішечок з сілью і дістала свою улюблену книжечку,про всіляке плетиво.так,вона була ще дуже малою,але завзятою,кожного дня вона читала цю книжечку і плела собі рукавички на зиму,зима була для катрі маривом,вона обожнювала коли морозець пощіпував щічки.після цих думок вона засинала.

Калина – це невеличке деревце. люди здавна милувалися нею. її порівнюють з дівчиною. мов наречена, весною вкривається білим цвітом. влітку пишна та зеленоока тягнеться до сонця. восени вже виблискує золотом жовтогарячого листя. наливаються соком кетяги. взимку під білим покривалом снігу вона особлива гарна. звеселяє червоним кольором ягід усе навколо. закликає птахів поласувати ними. калина - символ нашого народу. вона дуже гарна у всі пори року. калина – гарне дерево. воно чудове навесні, коли квітує білим цвітом. цвіту дуже багато, тому майже не видно зелених листочків. влітку воно пишно вкрите зеленими різьбленими листочками. потім на гілках появляються кетяги малих круглих ягід. спочатку вони зеленого кольору. восени наливаються гіркуватим соком та червоним рум'янцем. після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими, тому їх полюбляють їсти пташки. вродливих дівчат у народній творчості часто порівнювали з калиною.