Три речення поширені, та три речення непоширені

Поширені: оленка  пішла  на  вулицю;   марійка  грається  із  лялькою;   катя  пише  твір.  непоширені: пішло  від  нас  ясне  літечко,  прийшла  золота  осінь; опадає    листя  з  дерев,  та  діти  йдуть  до  школи; вже  потихеньку  пройшла  осінь,  прийшла  зима.

► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.

А я кажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа — то тихе море сліз.

Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.

► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.

► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.

► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей. 

► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.

► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.

► Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

► Будні роблять людей буденними. 

► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги.

► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла

► Не час минає, а минаєм ми.

► Що є життя? Це — проминання тіней.

весняну пору ми чекали довго. всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.

і ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. а сьогодні снігу на даху вже не стало! земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. я люблю спостерігати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.

дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. і вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. а у дворах грає безліч дітей.

бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.

радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. радіють і люди теж. весна всім несе оновлення !