Сочинение на тему всякому початку є любов

Що таке любов? це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. кажуть, без любові  життя  нічого не варте. та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою, що руйнує долі, коли вмирає. любов має владу над нами, тому так пише л. костенко у своїй поезії: моя любове! я перед тобою.  бери мене в свої блаженні сни.лиш не зроби слухняною рабою,не ошукай і крил не обітни! як на мене, любов – це таємниця. проте для себе я її розумію так: любов – це небайдужість. коли ти відчуваєш тепло, радість, наповненість поруч з кимось, коли проводиш з людиною  час  та знаєш, що жодна хвилина не втрачена марно, коли хочеться бути поруч знов і знов, а також бажаєш людині щастя та хочеш їй – це й є любов. також любов – це вдячність та прийняття іншого таким, який він є. це такий стан душі, коли поруч із кимось у тебе є все для щастя, а весь світ радіє з тобою: так ніхто не кохав. через тисячі літлиш приходить подібне кохання.в день такий розцвітає весна на земліі земля убирається зрання… (в.сосюра) любов буває не лише до іншої  людини. буває любов до батьківщини, свого рідного краю, того клаптику землі, на якому тобі дорога кожна квітка. особисто в мене такі теплі почуття асоціюються з мамою та татом, близькими друзями, улюбленим котом, а ще – з нашим домом, деревами у саду, дитячими іграшками, улюбленими книжками, навіть велосипедом! можливо, це не любов у високому значенні, про яку міркують філософи та митці, проте я вважаю, це також вона. недарма ж бо слово «улюблений»   походить від «любити». любов буває пристрасною та, нажаль, нерідко сумною. навіть якщо сам я цього ще відчував, проте присвячені пристрасному коханню рядки не можу читати без того, щоб серце не обняла невідома   туга. мабуть, любов – це те спільне для нас усіх, що ми всі відчуваємо та розуміємо. тож   я зрозумів, що необхідно берегти це світле почуття в серці, турбуватися про людей, яких любиш, оточувати себе лише улюбленими речами та витрачати свій вільний час на улюблені заняття. таким чином можна наповнити своє життя любов’ю.

Чим живе людина? швидше за все, любов’ю, вірою в майбутнє, надією на краще. ми всі хочемо бути щасливими, ми мріємо про те, що виберемо вдалу професію, яка буде подобатися нам і буде приносити користь людям. ми віримо, що у нас буде дружна і щаслива сім’я. кожен з нас сподівається, що наше життя буде краще, багатше, цікавіше, ніж життя батьків. головне – знайти саме свій шлях. тільки тоді ми зможемо досягти максимальних результатів у роботі, зможемо бути щасливими і приносити радість людям. багато хто з нас прагнуть швидше стати дорослими. ми хочемо бути самостійними, хочемо себе швидше реалізувати. наше доросле життя починається з вибору професії. це відповідальне рішення, від якого залежить все подальше життя. світ професій дуже великий. ми цікавимося, радимося, вибираємо. але в нашому віці не завжди можна відразу вибрати професію, яка стане «твоєю». ми замислюємося про свою майбутню професію ще в дитинстві. але з віком наші погляди можуть змінюватися: ми більш реально дивимося на світ, радимося зі старшими. ми керуємося бажаннями чи набутими навичками до якого-небудь праці. обидва ці шляхи можуть вивести на велику дорогу життя, але можна помилитися. бо навички до праці – це ще не професія. а бажання часто ґрунтуються тільки на зовнішній привабливості тієї чи іншої професії. крім того, не завжди наші бажання збігаються з думкою батьків. звичайно, батьки краще знають життя, до їхньої думки треба прислухатися. але в будь-якому випадку потрібно шукати той варіант, який буде влаштовувати і нас, і дорослих. від правильного вибору професії залежить щастя людини. у нашому віці цей вибір – завдання непросте і нелегке, не дарма ж кажуть, що самостійний вибір професії – це «друге народження людини».

Якщо хочеш бути здоровим, сильним і красивим, ти повинен займатися спортом. якщо ти хочеш тримати себе в формі, ти повинен регулярно цим займатися. нікому не подобається бути товстим і незграбним. ми любимо спостерігати гарні тіла спортсменів, їх силу і спритність.коли я займаюся спортом, я чудово себе відчуваю. я не чхаю або кашляю. я бадьорий, активний і повний енергії. я намагаюся тренуватися майже щодня. влітку я плаваю або веслую. я насолоджуюся зимовими святами в селі. там я можу кататися на лижах або на ковзанах. звичайно, це залежить від погоди. але все-таки в селі є більше можливостей для цього, ніж у місті.для тих, хто вже вирішив зайнятися спортом, важко вибрати вид спорту, який йому подобається більше за все. деякі ігри тихі, інші дуже жваві, активні. деякі види спорту не потребують складного устаткування, інші — навпаки досить складного.ми робимо перший дотик до спорту й ігор в дитинстві. пізніше в школі ми виявляємо свій улюблений вид спорту і ігри. я сумніваюся в тому, що одна лише ідея, що спорт корисний, що він зробить нас здоровими, змусить кого-небудь зайнятися спортом, якщо він не любить фізичних вправ. саме тому уроки фізкультури в школі дуже важливі.у школі ми маємо уроки фізкультури двічі на тиждень. наш спортивний викладач — розумна жінка. вона усвідомлює, що ті, хто хоче стати професіоналами, відвідують спортивні секції, але більшість із нас залишаться любителями.наш викладач вважає, що її учні повинні насолоджуватися спортом, і тоді вони займатимуться спортом навіть після школи. і я цілком погоджуюся з нею.щодо мене, я люблю баскетбол. баскетбол — динамічна і цікава гра. вона розвиває багато навичок, як, наприклад, швидка реакція, точність, спритність, швидкість, терпіння, сила волі і колективний дух. мета гри абсолютно проста. щоб виграти, ви повинні кидати м'яча через кільце частіше, ніж ваш . це означає, що баскетболіст повинен вчитися точно кидати м'яч. усі гравці можуть брати участь як у нападі, так і в захисті.