Добрати спільнокореневі слова до слів "рід" та "народний"

Рід - рідня,поріддя.   народний - народність.

Самий зворушливий образ, відомий як у релігії, так у літературі й мистецтві — образ матері, що заколисує рідне дитя. ця картина наповнює глядача відчуттям затишку, захищеності й комфорту. адже саме мама ще до народження піклується про дитину, тільки поруч із нею дитя перебуває в абсолютній безпеці. тарас григорович шевченко писав — «нічого кращого ні, як мати молода зі своїм дитятком малим».вся та турбота, любов, ніжність і щира, нічим не обґрунтована прихильність, що випробовує матір до своєї дитини знайшли своє відбиття в чистих безневинні колискові. все своє бажання бачити рідне дитя здорова, гарна, щаслива, розумним і успішним мати вкладає в невигадливі рядки, які часом досить фальшиво, без музики наспівує в сутінку рідному чаду, у ритм погойдуючи колискуколискова пісня повинна заспокоїти дитя, тому в немудрому тексті прослизають самі м’які, ніжні речі й створення, знайомі нам усім з дитинства: мурчащий кошеня, пухнатий кролик, тиха лисичка з м’якими лапками, що гурчать голуби й маленькі ластівки; подушка, набита легким повітряним пухом і мамині руки. ця пісенька з народження прищеплює нам любов до комфорту, учить нас тому, що таке щастящоб викорінити з дитини примхливість, норовливість і впертість у колискову вводять негативних персонажів — підлу хитру лисицю, страшного сірого вовка або бабая. така колискова вчить нас страху, адже безстрашність не завжди є чеснота, порию воно є гіршим з пороківи хоча колискові здебільшого небагатослівні, вони несуть у собі куди більше змісту, чим інші пісні. саме з колискових починається формування немовляти, як людини, окремої особистості. відомо, що діти в малому віці, як губка усмоктують ту інформацію, що пропонує їм навколишній світколискова — перший урок, що одержує дитина у своєму житті. і тільки мама може проспівати колискову такий, який вона повинна бути — наповненої теплом і турботою, любов’ю й прихильністю. ні батько, ні сестра, ні бабуся не можуть випробовувати до дитини того пещення, що дарує своєму чаду мати. а виростаючи, ми так часто в моменти суму хочемо знову почути мамину пісню, і відчути маминої теплої руки. мамині колискові призначені лише для одного слухача — для її дитини, і тільки мати може бути виконавцем такий немудрої, але такої важливої пісеньки

Самий зворушливий образ, відомий як у релігії, так у літературі й мистецтві — образ матері, що заколисує рідне дитя. ця картина наповнює глядача відчуттям затишку, захищеності й комфорту. адже саме мама ще до народження піклується про дитину, тільки поруч із нею дитя перебуває в абсолютній безпеці. тарас григорович шевченко писав — «нічого кращого ні, як мати молода зі своїм дитятком малим».вся та турбота, любов, ніжність і щира, нічим не обґрунтована прихильність, що випробовує матір до своєї дитини знайшли своє відбиття в чистих безневинні колискові. все своє бажання бачити рідне дитя здорова, гарна, щаслива, розумним і успішним мати вкладає в невигадливі рядки, які часом досить фальшиво, без музики наспівує в сутінку рідному чаду, у ритм погойдуючи колискуколискова пісня повинна заспокоїти дитя, тому в немудрому тексті прослизають самі м’які, ніжні речі й створення, знайомі нам усім з дитинства: мурчащий кошеня, пухнатий кролик, тиха лисичка з м’якими лапками, що гурчать голуби й маленькі ластівки; подушка, набита легким повітряним пухом і мамині руки. ця пісенька з народження прищеплює нам любов до комфорту, учить нас тому, що таке щастящоб викорінити з дитини примхливість, норовливість і впертість у колискову вводять негативних персонажів — підлу хитру лисицю, страшного сірого вовка або бабая. така колискова вчить нас страху, адже безстрашність не завжди є чеснота, порию воно є гіршим з пороківи хоча колискові здебільшого небагатослівні, вони несуть у собі куди більше змісту, чим інші пісні. саме з колискових починається формування немовляти, як людини, окремої особистості. відомо, що діти в малому віці, як губка усмоктують ту інформацію, що пропонує їм навколишній світколискова — перший урок, що одержує дитина у своєму житті. і тільки мама може проспівати колискову такий, який вона повинна бути — наповненої теплом і турботою, любов’ю й прихильністю. ні батько, ні сестра, ні бабуся не можуть випробовувати до дитини того пещення, що дарує своєму чаду мати. а виростаючи, ми так часто в моменти суму хочемо знову почути мамину пісню, і відчути маминої теплої руки. мамині колискові призначені лише для одного слухача — для її дитини, і тільки мати може бути виконавцем такий немудрої, але такої важливої пісенькинапишіть у відповіді тут