Твір про що може розповісти мій зошит

Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. а справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля. маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності. кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. а прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги. а яка ромашка пахуча! вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею батьківщини.

Твір-опис «весна» навесні природа пробуджується від зимового сну. поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. на водоймах швидко тане лід. крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей