Скласти розповідь про те як ти комусь допоміг (бабусі, мамі, сестрі)

1. відповідність між характеристиками дієприкметників і реченнями, в яких вони вжиті.      1) пасивний, у знахідному відмінку множини              б) кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь (в. дрозд).      2) пасивний, у називному відмінку множини              в) злегка стелилися крізь сутінки пригладжені лігвища вітрів (в. дрозд).

      3) пасивний, у родовому відмінку множини              а) навколо шептала росла, ширилась аж до трав'яних, утаємничених обріїв воля (в. дрозд).      4) активний, у знахідному відмінку множини       д) він похапцем відбирав з-поміж сухуватих стернин важкі, одсирілі на дощ колоски (гр. тютюнник). 2. відповідність між реченнями та способами вираження в них обставин.         1) обставина виражена прислівником:                   г) править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає (леся українка).

        2) обставина виражена відмінковою формою іменника з прийменником:

                  в) попливла б я на схід сонця. (леся українка)      3) обставина виражена дієприслівником:           а) вгамувавшись, лось лизнув припорошену снігом землю (є. гуцало).

      4) обставина виражена інфінітивом:

                б) я прийшов виконати княжу волю (в. малик). 3) такий вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного.           1) ця подія сталася саме тоді, … (коли? )                   в) обставинне часу.           2) … однак студенти склали іспит. (незважаючи на що? )                   д) обставинне допустове.

          3) це не та зупинка, … (яка? )                   а) означальне.           4) журналістка повідомила, … (що? )                   б) з’ясувальне.

а, на думку італійського соціолога ново дізіонаріо волонтер – “це громадянин, який вільно, а не для того, щоб продемонструвати свої  моральні  зобов’язання чи законні обов’язки керується ідеєю суспільної та приватної солідарності. волонтер, одного разу показавши здатність виконувати свої громадянські та власні обов’язки, надалі переходить в цілковите розпорядження суспільства, сприяє рішенню місцевих проблем пріоритет відвідуванню бідних та  знедолених  ”

зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ.  поняття  “волонтер”  і  “волонтерство”  є дуже широким.

в основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорислива, у більшості випадків анонімно виконувати роботу на благо інших. тобто, частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. однак, термін  “волонтерство”  означає передусім діяльність на основі добровільної волі.

на думку і.д. звєрєвої,  волонтерський  рух – це доброчинна робота, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот та суспільства в цілому. людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну та послуги інвалі, хворим особам та соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.  [7,  c. 25]

в законі україни  “про соціальну роботу з дітьми та молоддю”  визначено, що  волонтерський  рух – добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має соціально корисний характер.

волонтерський рух – це  природно, і можливо він тільки у вільному, незалежному демократичному суспільстві. служіння суспільству виховує громадянські почуття, а волонтерський рух, зокрема, є оптимальною умовою прояву альтруїзму гуманності для самореалізації та самовдосконалення людини будь-якого віку.

волонтерський рух – це рух по наданню безкорисливої тим, хто її потребує. під цим  поняттям  розуміють волонтерські дії, як на місцевому, так і на державному рівнях, і разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. в рамках національних програм і програм оон сприяють розвитку гуманітарної , технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру.

волонтери не отримують матеріальної у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних  здібностей,  моральне  задоволення,  відчуття  власної необхідності тим , хто потребує , відчуття, що вони приносять користь, отримують нові  знання. скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи.

у сучасній україні волонтерство набуває масового поширення.  символ  волонтерів україни – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим.

так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи  навчання  волонтер