веселка
теплим вересневим днем ми з друзями йшли до лісу . сонечко гаряче припікало . блакитне небо було чисте і прозоре .жовто-багряне листя весело шелестіло від подиху вітру . сонячні промінчики падали на листя , створюючи атмосферу свята .
дощів вже довго не було , земля пересохла та потріскалася , а тому грибів ми не знайшли , хоч шукали дуже старанно і не помітили , як за лісом причаїлась небезпека .
налетів страшний вихор , дерева захиталися і сліпучо-вогняна блискавка розпинала хмари .ми зовсім розгубилися , бо додому було далеко , а залишатися дуже небезпечно.
вітер шаленів , дощ лив як з відра . здавалось , що осінній грозі не буде кінця.
нарешті вітер вгамувався , дощ знесилився і перестав . ми промокли до нитки , але було радісно йти по розмоклій землі , хоч кошики були пустими .
ось уже й закінчився ліс , але один із друзів запропонував повернутися і ще погуляти в лісовому хороводі , який створили дерева , сплітаючи гілки .ми схвалили його пропозицію і все далі й далі входили в гущавину лісу.
небо знову стало чистим і прозорим та ось за деревами ми помітили різнокольорову смужку , яка виблискувала на сонці своїми барвами .
піднявши голови в небо всі побачили веселку , але були дуже здивовані . адже ця різно-кольорова смужка була дуже низько над землею і здавалось , якщо піднімеш руки вверх , то торкнешся цього різно-барвного дива !
веселка так вигравала кольорами , що засліплювала очі . незабаром вона зникла. але спогади про цю ні з чим незрівняну красу назавжди залишилась в нашій пам"яті
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Снiговi пiд величезнi намело круча намети составить речення с этими словами изменяя падежи в словах нужно