Как написать складни числивники в н. р. д. зн. ор. м. наприклад: пяцот п'ядисят п'ять

означення відокремлюють у таких випадках:

1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова:   ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина лагідна мова  (д. павличко);   дні летять, повні сонця й музики  (в. сосюра);

2) якщо означення непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: досвітні вогні, переможні, урочі,

прорізали темряву ночі  (леся українка);

примітка. якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять цісля нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора: апотім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні  (а. шиян); /  даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені  (л. первомайський).

3) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого особовим займенником: утомлені своїм довічним рабством, вони розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (леся українка);

4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок:   заглиблена в спогади, ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг  (а. шиян);

5) якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (м. карплюк);

6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених:   в хату ввійшов старий джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима  (і. нечуй-левицький);

7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація й можна підставити слово а саме: солдати мали завдання, вийти до набережної (о. гончар).

не відокремлюються:

1) означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка:   стоїть ліс темний і сумний  (м. рильський);

2) означення, що стосуються неособових займенників:   одягнені всі півколом ставали навкруг пам лтника;

3) означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: і дощами вмиті журавлі в блакиті одлітають у тривожний дальній шлях (а. малишко).

відокремлені прикладки

поширені й непоширені прикладки бувають відокремленими і виділяються комами, якщо:

1) стоять після пояснюваного іменника: секвойя, найвище дерево у світі, росте в північній америці і сягає заввишки до 120 метрів (журнал); микола, прокопів хлопчик, такий школярик гарненький був (а. тесленко);

2) стоять перед пояснюваним іменником і мають обставинний відтінок:   природний співак, петро любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом  (газета);

3) стосуються особового займенника (незалежно від місця в реченні):   заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід молоді  (газета);

4) приєднуються за сполучника як і мають обставинний відтінок причини: у горах брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (о. гончар);

примітка. прикладка зі сполучником як не відокремлюється комами, коли вона означає в ролі кого чи чого виступає предмет: соняшник як декоративна рослина довго прикрашав тільки квітники та оранжереї (в. уткін).

5) приєдується за слів  родом, на ім 'я, на ймення, так званий: полтавець родом, симоненко закінчив свій короткий життєвий шляху черкасах, у шевченковім краю  (о. гончар); козак бобренко, на ім'я григорій, єдиний син достойної вдови (л. костенко);

6) приєднуються до пояснювальних членів речення словами або, тобто, особливо, як-от: вікова психологія, тобто галузь психології, включає дитячу психологію, психологію розвитку дорослої людини і геронтопсихологію (3 пі

примітка. якщо прикладка має уточнювальне значення чи потрібно підкреслити самостійність або ж коли поширена прикладка має вже в своєму складі розділові знаки, вона відокремлюється за тире: загородом у нас стояв столітній кучерявий дуб -  свідок мого захоплення кобзарем (м. познанська);   тільки стрічалися нам земляки наші - білі берези, явори й темні   (леся українка).

Моя  мова-  гарна ,співуча,  мелодійна.вона  в моєму  житті грає дуже велику роль.цією мовою говорять мої рідні та близькі.українською співала мені колискові моя мама та розповідала казки моя бабуся.через рідну мову я пізнаю історію рідного краю та пізнаю  красу української поезії. мова-надбання багатьох поколінь і передалось до мене від моїх батьків.тому моє завдання полягає в тому,щоб шанувати та плекати рідне слово,та зробити все,щоб ще більше людей пізнало  велич  української мови.