Твір опис місцевості на основі власних спостережень за складним планом

Унапрямку серця       наш рідний львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. після кілька­годинної прогулянки вулицями львова починаєш відчувати себе мис­лителем загальнолюдського значення. сюди приїжджають не просто  подивитися, а й духовно наснажитися. у ту мить, коли довговічне ка­міння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.      площа ринок вибудована ще в xiv столітті німецькими реміс­никами характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани мюнхена, вроцлава чи кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.      опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки пло­щу ринок, а й увесь львів, відчуваєш величезну концентрацію люд­ської енергії, накопичуваної тут століттями. відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити львів кількома . зору відкривається простора й багата панорама.    повноправними господарями на ринку від початку xix століття є діана, нептун, адоніс та амфітрита, котрі в античному світі керу­вали долями людей і явищами природи. у львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. тепер вони, вродливі й гра­ціозні, є втіленням античної краси.      з майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло поша­ни» на ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац бандінеллі, чорна кам'яниця, палац корнякта, архієпископський палац, палац любомирських, венеційська кам'яниця тощо.      кожен здатен знайти у львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще 

У моєму віці слід мати взірець для наслідування. Це своєрідний компас, за яким можна спрямовувати свій життєвий шлях, здійснювати свій життєвий вибір. Я багато думав над цим, і нарешті знайшов ту людину, яку хотів би наслідувати. Григорій Савич Сковорода був не видатним науковцем, письменником, релігійним діячем. Кілька деся­тиліть XVIII століття я б хотів назвати “добою Григорія Сковороди”. До творів Григорія Савича належать численні байки, філософські роботи, підручники з етики тощо. Але най­головнішим, на мій погляд, твором цієї людини було, власне, її життя.З молодості й до останніх днів Сково­роду цікавила проблема щастя. Сам він формулював це питання приблизно так: як окрема людина може досягти свого власного щастя? Сковорода шукав вирішення цієї проблеми в царині моралі і релігії. Мені дуже подобаєть­ся те, що філософ шукав відповіді не в книжках і не поринаючи в безодню роздумів. Його життєвий шлях був сповнений зустрічей з людьми. Сковорода аж ніяк не вважав себе розумнішим за інших, і тому радо вступав у суперечки. Згадаємо: “У суперечці народжується істи­на”. Саме за це він отримав прізвисько “український Сократ”.Григорій Савич, вже будучи досвідченим ученим, чима­ло подорожував Україною і країнами Західної Європи. Усюди він умів знайти ті знання, яких, як йому здавалося, у нього замало. У мене викликає захоплення це вміння вчитися, вміння дивуватися світові. Сковорода бачив у людях притаманні їм вади, але завжди вважав людину створінням, гідним Божого задуму.Нинішній світ зробився дещо старшим.

Біблія[=о—|=о|=о ] [б'ібл 'ійа] 6б.,7зв.,3скл..[б']-пр.,м'яка,дзв. [і]-гол.,наголош. [б]-пр.,тверда,дзв. [л']--пр.,м'яка,дзв. [і]-гол.,не наголош. [й]--пр.,м'яка,дзв. [а]-гол.,не наголош. квітень[—=о|—о=] [кв'ітен' ]7б.,6зв.,2скл.. [к]--пр.,тверда,глуха. [в']-пр.,м'яка,дзв. [і]-гол.,наголош. [т]--пр.,тверда,глуха [е]-гол.,не наголош. [н']-пр.,м'яка,дзв. півник[=о—|—о—] [п'івник ]6б.,6зв.,2скл.. [п']-пр.,м'яка,глуха [і]-гол.,наголош. [в]-пр.,тверда,дзв. [н]-пр.,тверда,дзв. [и]-гол.,не наголош. [к]--пр.,тверда,глуха.