Твир на тему що для мене значить батькивщина

батькивщына це найдороще,що у мене е.батькивщина як ще одна мати.батькивщину потрибно не зраджувати,не переходити з батькивщини на бик чужинцив чи ворогив.батькивщина вона для нас ридна ,ми вси там зростаемо и помираемо.тому батькивщину потрибно любити и николи ии не зраджувати

Пряма мова: 1. я запитала сестру: "оленка, ти готова до нового навчального року? " 2."як я кохаю свiй край,-прошепотiв михайло,- вiн багатий та чудовий." 3. "як у школi? "-запитав тато. 4. класний керiвник наказав: "дiти, треба прийти помити пiдлогу! " 5. "давайте жити дружно! "-казав мiй улюблений герой мультфiльму. непряма мова: 1. марiчка запросила миколку прийти в гостi. 2. мати посварила доньку за поганi оцiнки. 3. олег спитав у матерi, куди вони пiшли. 4. руслан закричав, щоб михайлик пiдiйшов. 5. вчитель оголосив дiтям оцiнки за самостiйну роботу.

Людське життя.. неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. люди, їх мільйони.. усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом. так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.