у каждого человека должно быть животное.у меня дома живет попугай.его зовут его люблю.он умный.у него яркая окраска.он любознательный и общительный.с ним не бывает скучно.утром и вечером попугай чистит свои перышки.мы с ним настоящие друзья.
DzukaevAlekseevich
26.02.2021
Один хлопчик не дуже любив ходити в школу і тому вирішив втекти куди-небудь взяв він хліб одяг і пішов , а батькам він нічого не сказав прийшов він у невідомі краї і хотів він працювати але всі люди казали що є лише одне місце де можна працювати це якась школа назва якої схожа на ту що й та з якої він утік і він прийшов туди і коли він туди зайшов то він упізнав що то його школа але він був недостатньо розумним щоб там працювати і тоді хлопцю захотілося повернутися додому і знову ходити у його рідну школу а мораль цієї байки така: що від школи не втечеш і від розуму також.
artbogema2016
26.02.2021
минула ніч, настав зимовий, притихлий ранок. вулиці, засіяні снігом, блищали на сонці, що повільно сходило. всі дерева стояли, укриті білою шубкою. було тихо. поступово на вулицях почали з'являтись перші перехожі. вони рухались жваво, поспішаючи. під їх ногами хрумкотів сніг, з'являлись доріжки. зимовий ранок пробуджував всіх своєю свіжістю та морозом. дієприкметникові зоворти: притихлий ранок, засіяні снігом, укриті білою шубкою. підкреслюємо хвилькою, як означення.
у каждого человека должно быть животное.у меня дома живет попугай.его зовут его люблю.он умный.у него яркая окраска.он любознательный и общительный.с ним не бывает скучно.утром и вечером попугай чистит свои перышки.мы с ним настоящие друзья.