(по украинському мову) скласти реченя зі словами: погода, добро, птахи, карпати, життя

сьогодні чудова погода

"робіть добро"-сказала бабуся

не вбивайте птахів.

у карпатах є гора говерла.

"життя прекрасне"-сказав один із учнів.

творити добро це чудово.

на дворі чудова погода.

птахи літають дуже високо.

в нас у карпатах ростуть красиві квіти.

потрібно жити для самого себе.

Мої бабуся і дідусь живуть у селі. біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю.  цього року ми з батьками приїхали бабусі і дідусеві саджати картоплю. увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. з собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб носити в ньому картоплю. картопля для посадки вже була на ділянці. це тато приніс її у той час, коли я закінчував сніданок.  дідусь почав копати. він робив невеличкі ямки. виходив рівний рядок ямок, одна поруч із другою. у цей час тато пересипав з мішка картоплю у відро і приніс його мені. я повинен був кидати в кожну ямку, що викопав дід, по одній картоплині. робота спочатку здалася мені дуже простою і легкою. але, коли тато теж взявся за лопату і почав копати, я захвилювався. батько і дід копали вдвох, а я клав картоплю один. чи встигну? але мої побоювання були марними. дідусь похвалив мене і сказав, що я все роблю правильно та швидко. коли у кожній ямці першого ряду вже лежало по картоплині, тато і дідусь почали паралельно до першого ряду копати другий. при цьому, копаючи ямки у другому ряді, вони кидали землю на ямки першого, засипаючи посаджену картоплю.  ми працювали до обіду. за цей час ми посадили п'ятнадцять рядків. мама і бабуся приготували нам борщ. мені здалося, що це був найсмачніший борщ у моєму житті. 

Мої бабуся і дідусь живуть у селі. біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю.  цього року ми з батьками приїхали бабусі і дідусеві саджати картоплю. увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. з собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб носити в ньому картоплю. картопля для посадки вже була на ділянці. це тато приніс її у той час, коли я закінчував сніданок.  дідусь почав копати. він робив невеличкі ямки. виходив рівний рядок ямок, одна поруч із другою. у цей час тато пересипав з мішка картоплю у відро і приніс його мені. я повинен був кидати в кожну ямку, що викопав дід, по одній картоплині. робота спочатку здалася мені дуже простою і легкою. але, коли тато теж взявся за лопату і почав копати, я захвилювався. батько і дід копали вдвох, а я клав картоплю один. чи встигну? але мої побоювання були марними. дідусь похвалив мене і сказав, що я все роблю правильно та швидко. коли у кожній ямці першого ряду вже лежало по картоплині, тато і дідусь почали паралельно до першого ряду копати другий. при цьому, копаючи ямки у другому ряді, вони кидали землю на ямки першого, засипаючи посаджену картоплю.  ми працювали до обіду. за цей час ми посадили п'ятнадцять рядків. мама і бабуся приготували нам борщ. мені здалося, що це був найсмачніший борщ у моєму житті.