дві учениці з різних школах зустрілися в кафе. вони хотіли гарно провести час, і тут олена спитала:
— валерія, тобі подобається українська мова?
— вона дуже навіщо вона потрібна?
— як це навіщо? ти зможеш показувати іноземцям нашу україну, проводити екскурсії. так ти покажеш своє ставлення до рідної країни,- закричала олена.
— мені це зовсім не цікаво! я її вивчу і далі буду працювати за кордоном.
— як ти будеш там працювати, якщо рідної мови не знаєш? наша мова солов'їна, наче тоненький спів дівчини. вона як червона калина, яка дозріла за вікном. ти не бачиш, що так ми показуємо наше поважне ставлення до наших предків? це наша візитна картка, бо не кожен зможе вивчити нашу мову!
— ти мене переконала, що треба її знати. у тебе дуже гарно розвинуті навички вмовляння. вибач, але мені звонить мій хлопець. я мушу йти!
— бувай, валерія!
на високій горі панує вічний холод. там розкинулось білосніжне місто.
навколо воно неприступними крижаними мурами. а у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. замок дуже гарний. проте ця краса холодна. не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. тут мешкає могутня снігова королевахто потрапляє сюди, той все забуває. серце його стає холодним. зникають усі переживання та почуття. тут жив зачарований кай, поки добра герда не розшукала його.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Диалог, на тему "добро и зло в современном мире" діалог, на тему "добро і зло в сучасному світі"