Складіть будь ласка, невеликий опис (6-7 речень)! тема "зимовий ранок! використовуючи дієприкметникові звороти

    скласти невеличкий опис змового ранку із використанням дієприкметникових зворотів пропоную так:     минула ніч, настав зимовий, притихлий ранок . вулиці, засіяні снігом, блищали на сонці, що повільно сходило. всі дерева стояли, укриті білою шубкою. було тихо. поступово на вулицях почали з'являтись перші перехожі. вони рухались жваво, поспішаючи. під їх ногами хрумкотів сніг, з'являлись доріжки. зимовий ранок пробуджував всіх своєю свіжістю та морозом.      дієприкметникові зоворти: притихлий ранок, засіяні снігом, укриті білою шубкою. підкреслюємо хвилькою, як означення. 

Добро та зло – одвічна тема роздумів та суперечок між філософами, релігіями та звичайними людьми. Такі полярні, взаємовиключні категорії. Як і будь які протилежності добро і зло одне без іншого існувати не можуть. Уявіть собі світ, де не можна б було скоїти зло. У ньому б існування добра було б не помітне, а саме поняття беззмістовне. Бо добро це є вільний вибір на користь чогось хорошого. Вибір можливий, коли присутні хоча б два варіанти. А якщо людина чинить добрі справи, просто тому що не має можливості скоїти щось лихе, навряд чи можна розцінювати такий вчинок, як добро. Тут треба усвідомити весь ризик чинити добро та спокусу і солодкуватий присмак злого вчинку, зібрати свою волю, рішуче схилитись на користь доброго. За В. Ф. Гегелем зло необхідне як принцип суб’єктивної індивідуальності, котрий наша моральність має здолати, використавши усі ресурси духовного розвитку. Іноді особистості, що тільки формується необхідно пережити, усвідомити зло певною мірою, для того, щоб відчути внутрішні межі моральності, та надалі твердо діяти за законами добра. Це працює як щеплення для душі, зазначають фахівці в області педагогіки. Великий захисник гуманності та видатний педагог Януш Корчак писав: "Мій принцип – нехай дитя грішить. Бо ж у конфліктах із совістю і виробляється моральна стійкість". Але в набутті такого досвіду є і ризик, що людина схилиться на сторону зла. Вибір юної особистості значною мірою залежить від оточуючих її дорослих. Зло неминучий чинник у нашому житті. Дитина не може оминути його і не повинна, оскільки, як говорилося вище, саме реально пережитий сором і не награний страх допомагають сформувати глибоку щиру моральну стійкість, силу волі, щоб сторонитися злого. Саме такі внутрішні якості, на відміну від зовнішньої, поверхнево слухняності, до людині в одвічній і нескінченній боротьбі зі злом. Ця тема, потрапляючи у поле зору філософів не рідко набувала занадто широких узагальнень. Наприклад, за Гегелем коліщата історірухають користолюбство, жага влади, та інші низькі якості. У межах цієї діалектичної традиції категорії добра і зла є цілковито взаємоопосередковані та взаємопроникні, так що одне переходить в інше. Девізом цього філософського розуміння можна обрати слова Мефестофеля з невмирущого "Фауста" Гете: "Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого". А якщо розвинути цю думку, то випливає, що чим більше зла нам доведеться вчинити за для якось, наче б то, високої мети, тим і добро вийде могутніше та значуще. Такі погляди поширювались у соціальних просторах. Вкоренилась думка про те, що зло може виступати інструментом для досягнення блага. Втілюючись у реалії життя, вона породила моральну нерозбірливість у виборі засобів досягнення високих цілей. У межах доброчинної діяльності стало нормою скоєння зла, а від так, знайшли собі виправдання жорстокі вчинки диктаторів і тиранів.

Объяснение:

1. Назвати вид речення по меті висловлення (оповідальне, питальне, спонукальне).

2. Якщо речення окличне, відзначити це.

3. Знайти й підкреслити граматичну основу речення й показати, що воно простої

4. Розповісти про будову речення:

- двоскладне або односкладне; якщо односкладне - якого типу (виразно - особисте, невиразно - особисте, безособове, називное);

- нерозповсюджене або розповсюджене;

- повне або неповне (якщо неповне, указати, який член речення в ньому опущений).

5. Відзначити, якщо речення ускладнене однорідними членами (однорідними реченнями з узагальнюючим словом) або відособленими членами речення, звертанням, вставними словами й др.

6. Розібрати речення по членах і вказати, чим вони виражені (спочатку розбираються підмет і присудок, далі - другорядні члени, що входять до складу підлягаючого, потім - до складу присудка).

7. Пояснити розміщення знаків препинания.

Приклад:

Гарна троянда лежала на столі

1. Речення оповідальне

2. Неокличне

3. Троянда – підмет, лежала – присудок

4. Двоскладне, розповсюджене, повне

5. Неускладнене

6. Головні члени: троянда – підмет, виражено іменником; лежала – присудок, виражено дієслов.

Другорядні члени: троянда (яка?) гарна – погоджене визначення, виражено прикметником; лежала (де?) на столі – обставина місця, виражено іменником спредлогом.

7. Крапка – коштує наприкінці речення

Объяснение: