Сочинение на тему кормушка для птиц

Однажды утром. собираясь в школу. я выглянула в окно. сыпал мелкий снежок, а напротив окна на дереве  сидели несколько синичек. по дороге в школу я все вспоминала их и решила сделать им кормушку. пятым уроком у нас как раз были труды и я попросила учителя мне . мои одноклассники тоже мне , у нас получилась красивая кормушка! а потом мы сделали еще несколько кормушек. наши птицы зимой голодать не будут!

Україна… Вільна, самостійна, незалежна держава. Століттями багато поколінь мріяло про цю щасливу мить. Та хіба тільки мріями? Мрія нездійсненна без боротьби. За неї вмирали, гинули на ратному полі без слави, без почестей від рук ординців, турецьких яничар, польської шляхти, російських головорізів, що споконвіку зазіхали на її свободу, честь, багатства. А вона, немов неопалима купина, запалювалася новим вогнем, піднімалася з руїн, виростала з попелищ.

     Українська мова є мовою українського народу. Отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації.

     Для кожного з нас рідна мова – це дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

     Найперша і найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова. В першу чергу в мові відбито характер народу, його історію, і не за двоє-троє століть, а за цілі тисячоліття і за ті часи, коли народ ще був племенем і розмовляв тією мовою,- малорозвиненою тоді,- яка, розвиваючись, переходячи через різні суспільні формації, передаючись від покоління до покоління, увійшла в історію сучасної мови, збагаченої всіма попередніми соціальними укладами.  

      Мова – це глибина тисячоліть. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями попередніх поколінь, злеліяний у пісні, в переказі, в приказці.

    Мова – це душа народу. Вона віддзеркалює душу народу, його історію, допомагає виразити свої почуття. Це особливий б мислення, саме тому у кожного народу мова своя, особлива. І хоча люди намагаються вивчати якомога більше іноземних мов, лише одна залишається по-справжньому рідною, неповторною

По-перше, ійська   мова    в наші дні - це не розкіш, а засіб просування по кар'єрних сходах. навіть в саму  невелику   контору потрібні фахівці зі знанням іноземної мови, а то й двох. і якщо ми хочемо вчасно отримувати підвищення, то треба підтягувати наше «читаю і пишу зі словником» до «знаю досконало». ійська мова в плані кар'єри - це і більш висока зарплата, і закордонні відрядження, а як приємно провести пару днів у лондоні, нехай навіть і по роботі. до того ж у професіонала своєї справи зі знанням іноземної мови є можливість перебратися в закордонний філіал фірми що називається на пмж, а це вже позначається і на фінансах, і на перспективах. по-друге, ійська, як не крути, - мова міжнародного спілкування. тобто саме вона    стирає всі межі і ламає бар'єри. ви можете подорожувати за кордоном, не побоюючись застрягти в неблагополучному районі і не знайти дороги до готелю, оскільки хоча б ламаною ійською елементарно можете пояснити, чого ви хочете від перехожих.  для вас не стане  проблеми влаштувати закордонний шопінг,  ретельно  розпитати    у продавця всі подробиці про товар, ви спокійно замовляєте страви в ресторані, не ризикуючи отримати загадковий плавник акули в сметанному соусі, тому що знаєте переклад та легко спілкуєтеся з офіціантом. ви заводите іноземних друзів, причому не тільки з ії чи америки, але і з інших країн, оскільки ійська мова - саме міжнародна,  її  вивчають і в індії, і в норвегії, і  повсюди.