Іть 5 речень з прикметниковій зворотом будь ласка

Твір, написаний учнем, був не досконалий. трава, скошена вранці, втрачала свої барви. розігріте спекою, повітря мерехтіло. виднілася глибока долина,вкрита зеленою травою, налита золотом сонця. люблю сонцем опромінений луг.

Приємно в сонячний вересневий день погуляти по парку. осінь тихенько вступає у свої права, занурюючи нас в казку. дерева, кущі, трава - все змінює своє зелене вбрання, переодягнувшись в строкаті вбрання. жовті осики, тремтливе на вітрі, палаючі багрянцем лапаті клени. ніжні берізки схиляють свої кучеряві голови, втрачаючи золоті листочки. на узліссі виділяється палаюче вогнище червоної горобини. у тиші чути, як з дуба жолуді, глухо стукнувшись про землю.журавлі, дикі гуси та качки, відлітають у пошуках тепла, збиваються в зграї.сумно спостерігати за спливають вдалину косяками.сонце ще дарує тепло, а в повітрі вже стоїть особливий, неповторний запах свіжості і новизни. у невеликому ставку плавають різнокольорові кораблики - опале листочки. короткі дні у вересні. сонце, схилившись до горизонту, затухає, парк затих, крізь виту чавунну решітку блищить спорожніле шосе. я збираю на пам'ять кілька яскраво забарвлених листя клена, осики і дуба. пора додому.

ответ: 1. Одне каже Влітку мені важко. Друге стогне Взимку мені тяжко. Третє співа Чи літо, чи зима, а мені різниці нема. (Віз, сани, кінь). 2. Одне каже Світай. Друге каже Не дай. Третє говорить, а я живу й біжу і вдень, і вночі. (Вікно, двері годинник). 3. Хлопець Мартин по­хилився через тин. Каже дівчина Гапка: Яка в тебе шапка! А, жовта китиця проти сонця світиться. Як прилетять горобці, буде тобі, як вівці від сірого Вовка. Про кого промовка? (Соняшник). 4. Я кричу: Як звуть тебе? А, вона ягнятком: Бе! Я лякаю Перейму! А, вона те­лятком: Му! Серджусь я Постій, лиха А, вона сміється: Ха! (Луна).