Який спосіб творення слів? оздоровити чорноземний лісосмуга випросити виліт

оздоровити-суфыксально-префыксальний

чорноземний-складання основ

лысосмуга-складання основ

випросити-префіксальний

виліт-префіксальний

якщо я помилилась, то вибачайте!

Напевно, вам потрібна доповідь на цю тему для третьокласника? тоді ось, тримайте: ============= чому не можна палити стерню якщо влітку або восені виїхати з міста, іноді можна побачити, як на полях вздовж доріг палять стерню. це дуже прикро, бо так робити не можна. це завдає шкоди природі. по-перше, коли палять стерню, полум'я може перекинутися на інші поля або на лісові смуги. виникне пожежа, яку важко буде загасити. згорить хліб на сусідньому полі, згорять дерева. у вогні загинуть малі тварини, що житвуть у лісосмугах і не зможуть втекти - наприклад, їжаки. напевно, всі бачили наслідки таких пожеж. по-друге, коли горить стерня, у повітря потрапляє багато шкідливих речовин. тому, якщо опинитися біля такого поля, відразу почнеш кашляти. це шкідливо для здоров'я. особливо погано дихати таким повітрям людям, що хворі на астму. астма - це таке захворювання, коли людина іноді починає задихатися. саме тому стерню палити заборонено, її треба заорювати у землю восени. тоді до весни вона перегниє та перетвориться на добриво. а палити не можна ані стерню, ані осіннє листя.

сьогодні шанування старшого покоління, на превеликий жаль, не є популярним чи модним. я вважаю, що це одна з головних проблем сучасної україни. багато художніх творів вчать нас шанобливому ставленню до старшого покоління, повазі до пращурів, але чомусь сьогодні скрізь ми бачимо зворотнє, неповагу і зневажання.

 

шанування старості в основі своїй має повагу та уважність до людини, її потреб, віку та того факту, що завдячуючи їй ми маємо наше сьогодення.   

шанування до людини народжується в родині, плекається в школі та знаходить свою реалізацію в суспільних відносинах. на жаль, сьогодні в дуже невеликому числі українських родин вчать дітей, як шанобливо ставитися до старших людей. сучасне телебачення зовсім ігнорує цю потребу в вихованні у молодого покоління  шанування до старших людей. коли подивишся, як поводяться у транспорті, в чергах зі старими людьми, то стає соромно за українців, за націю з віковими традиціями і культурою. 

 

на жаль, ставлення держави до старшого покоління також показує їх повну зневагу цими дорогоцінними людьми. і поки держава не навчиться шанувати старість, ще довго нам прийдеться вчитись на власних помилках.

 

я проти існуючої в суспільстві думки про те, що стара людина - неповноцінна. бо старіє тільки тіло, а душа завжди молода. я вважаю, що треба більше звертатись до людей похилого віку, вони наймудріші люди нашого суспільства. треба створити клуби для людей похилого віку, дати їм заняття по душі, їм щоденно.

 

вікова мудрість вчить,"що посієш, то і пожнеш". і тому наше сьогодняшнє ставлення до старшого покоління готує нашу старість. якщо ми шануємо старість, наші діти будуть шанувати нас. і не треба потім на когось нарікати, бо тільки шанування народжує шану і повагу.  

 

зрештою, все повинно змінитись. повага і шана повинні повернутись в наші родини, на нашу землю, бо без цього ми ніколи не будемо гідними свого краю, своїх пращурів, величного майбутнього.