Сочинение на тему "зима в моем городе"

Наступила зима. уже середина января. сегодня ясный зимний день, солнце светит ослепительно ярко. вокруг все белым-бело: мягкий пушистый снег ровным слоем покрыл землю. снег повсюду: на скамейках, на крышах домов, на деревьях. деревья стоят в снегу, словно яблони в цвету. белые-белые. и только кое-где виднеются красные гроздья рябины. под рябинами много птичьих следов. шоссе сбросило с себя белоснежный наряд, и кажется, что дорога черной змеей извивается между высокими домами в белоснежных шапках. люди куда-то спешат, оставляя на снегу цепочки своих следов, которые переплелись между собой. а с радостными криками спускаются на санках с холма: им и в мороз весело. а снег блестит на солнце, искрится и

Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі. мама є така народна оповідка: одного разу маленька дівчинка загубилася на ярмарку і стала розшукувати свою маму. люди почали розпитувати дівча, яка ж у неї мама, яка в неї зовнішність, щоб дівчинці. і з'ясувалося, що її мама — найкраща у світі: руки в неї найніжніші, очі — найдобріші, лице — найкрасивіше, голос — найкращий, наймиліший. і взагалі, її мама — найкраща у світі. яким же було здивування людей, коли мама врешті знайшлася: звичайна жінка з натрудженими руками, у якої просте обличчя з втомленими від безсоння очима, непоказна зачіска. радості маляти не було меж, мама теж плакала від радості. нічого дивного, для дитини мама — найкраща, найпрекрасніша, найвродливіша. і моя мама — найкраща у світі. у неї добрий погляд карих очей, у яких інколи з'являються іскорки, коли вона чимось невдоволена чи гнівається. але її гнів (я впевнений у тому) — несправжній, він не йде з глибини душі, а десь зовні знаходиться. невеличкі вуста випромінюють лагідну посмішку, але я вже знаю: коли вуста стиснуті — мама прийняла якесь рішення, і ніхто не переконає її змінити його. весь вираз трохи аскетичного обличчя випромінює невсипну турботу. інколи вона мені нагадує пташку, яка ладна будь-якої миті спурхнути на порятунок своїх діток чи ще когось. а скільки відтінків має її голос! від дзвінкого, як джерельце, до вуркотливого, як у голубки; таким голосом вона розповідала в дитинстві нам казки, а зараз, присівши на краєчок ліжка, вислухає про всі негаразди, заспокоїть, дасть пораду і запевнить, що все буде добре. я дуже співчуваю тим, у кого немає мами. а всім іншим хочу побажати, аби вони пам'ятали про те, що наші батьки житимуть довше, якщо ми будемо дорожити кожною їхньою хвилиною, дбатимемо про їхній спокій і добрий настрій.

1.тут бували наймудріші люди : ⊂міністри, посли, генерали, урядовці. судді ⊃. 2.сезоном тиші називають період з кінця квітня до початку липня, коли дикі тварини висиджують потомство: ⊂пташенят, звіренят, ⊃ 3. привіз батько дочкам обіцяні подарунки: ⊂дзеркальця, стрічки, пряники.⊃ люди-іменник,підмет ,міністри, посли, генерали, урядовці. судді-іменники потомство-імен,додаток ,пташенят, звіренят, плазунят-імен.   дзеркальця, стрічки, пряники-імен. , подарунки - імен.,ддодаток p.s. жирним виділено узагальнююче слово а ⊂ ⊃ однорідні