Який це видминок у високому холодному неби повильно пливуть хмари

Хмари - називний відмінок у високому небі - місцевий відмінок

Літо - моя найулюбленіша пора року. нарешті закінчуються холоду і починаються канікули. влітку можна радіти сонцю і теплим днів, вирушати в далекі подорожі і походи. особливо прекрасна влітку природа - шумить зеленим листям ліс, достигають ягоди, розцвітають найдивовижніші квіти. можна нескінченно гуляти по квітучих луках і милуватися на скромні білоголові ромашки або плести вінки з кульбаб. приємно зайти в сутінок лісу і сховатися від денної спеки. а якщо придивитися уважно, то нагородою за лісову прогулянку будуть коричневі міцні боровики і горді підосичники.і тільки влітку оживають ріки і озера. вода в них стає теплою і якщо тихо сидіти на березі, можна спостерігати, як над самою головою літають безстрашні бабки, а у воді снують верткі мальки. на березі озера тихо і спокійно - так добре дивитися на воду і милуватися сонячними відблисками на ній. а потім разом з друзями довго плавати і пірнати з пірсу.літо - найкращий час для подорожей. у нашій країні дуже багато гарних місць, які дуже хочеться побачити. таємничі печери, водоспади, високі гори та скрізь хочеться побувати. у літні місяці ми завжди вирушаємо з родиною в маленькі подорожі за місто.моє найулюбленіше заняття - це похід по горах. влітку вони дивно красиві - біля підніжжя гори шумить ліс, але чим вище піднімаєшся, тим сильніше стає вітер і тим красивіше стають скелі. на вершині гори відкривається чудовий вид на околиці - внизу вражають маленькі річки і озера, а ліс схожий на зелене море. і здається, що ягоди, які ростуть на вершині гори, набагато смачніше, ніж на дачі або просто в лісі. після прогулянки можна розвести багаття, посмажити сосиски і заварити чай з лісових трав. я люблю літо і завжди чекаю його з нетерпінням. адже саме влітку все навколо розквітає і дихає життям.

Матері усе життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. так і стоять на початку всіх наших доріг, стоять і бажають нам добра і щастя. сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі. вони мудро і терпеливо зносять те, що їх витісняють з синівських і доччиних сердець обранці й обраниці, спочатку кохані, потім дружини й чоловіки. аби тільки щасливо жилося їхнім дітям.  мама — найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині — від матері. це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов'ю. вона нас вчила бути дорослими. і пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли наймудрішу науку — любити людей. бо лише з любові народжується прекрасне. мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. вірність — це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині.а в найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово - як остання надія на порятунок: "мамо! ",  мабуть  немає письменика, який не написав би хоча б  слово про мати.всі люди відносяться з повагою і любовю до своїх мам,і кожен знає,що найрідніша людина це та яка навчила любити людей.