Скласти коротеньку розповідь про пролісок

Із'являються перші ніжні квіти серед снігу, що тане, і зволоженої землі. це пролісок! у кожному куточку країни він свій. у сибіру — це фіолетово-синій простріл, або сон-трава. у середній смузі пролісками звуть блакитну чубарку, білу анемону, медунку, гусячу цибулю, жовтий первоцвіт.  але справжній пролісок білосніжний родом із півдня європи, там він росте в гірських лісах на вологому грунті. латинська наукова назва роду пролісок — галянтус. слово походить від двох грецьких коренів: «гала» — «молоко» і «антус» — «квітка», тобто в перекладі українською означає «молочну квітку». і дійсно, квітки проліска молочно-білі. великий бутон, готовий ось-ось розкритися, схожий на краплю молока, що висить. коли бутон розкривається, спочатку розходяться три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім відкриваються три внутрішні, коротші. усередині, як у маленькому дзвоні, заховані шість тичинок і маточка. 

давно улетели на юг щебетуньи-ласточки, а ещё раньше, как по команде, исчезли быстрые стрижи.

в осенние дни слышали , как, прощаясь с милой родиной, курлыкали в небе пролетные журавли. с каким-то особым чувством долго смотрели им вслед, как будто журавли уносили с собой лето.

тихо переговариваясь, пролетели на теплый юг

готовятся к холодной зиме люди. давно скосили рожь и пшеницу. заготовили корма скоту. снимают последние яблоки в садах. выкопали картошку, свёклу, морковь и убирают их на зиму.

готовятся и звери к зиме. проворная белка накопила в дупле орехов, насушила отборных грибов. маленькие мыши-полевки натаскали в норки зёрен, наготовили душистого мягкого сена.

поздней осенью строит своё зимнее логово трудолюбивый еж. целый ворох сухих листьев натаскал он под старый пень. всю зиму спокойно будет спать под тёплым одеялом.

всё реже, всё скупее греет осеннее солнышко.

скоро, скоро начнутся первые морозы.

до самой весны застынет земля-матушка. все от нее взяли всё, что она могла дать.

      милосердя є найважливішим серед рис притаманних особистості, тому що воно визначає ставлення до людини всього суспільства. саме тому, я вважаю,   милосердним потрібно бути завжди, без залежності від обставин і подій.

      милосердну   людину завжди поважають і цінують, до неї теж проявляють те ставлення, з яким вона відноситься до інших. милосердна людина ніколи не звжится на щось погане, тому що це може створити перешкоди на життєвому шляху інших.

    тому, на мою думку, милосердя   - це моральне надбання, до якого люди прагнули з незапам"ятних часів і до наших днів. потрібно використовувати цей скарб. проявивши милосердя   до інших, ти отримаєш його зворотньо в більшій мірі!