Своє міркування про походження одного з місяців (на вибір) запиши. вживай у тексті службові частини мови

Лютий лютуе,а мороз на вiкнах вiзерунки малюе.

1.            у  моєї бабусі було десятеро синів.

2.            восьмеро хлопців каталися на велосипедах на дворі.

3.            троє  солдатів нарешті повернулися додому.

4.            в автобусі нас було лише четверо.

5.            двадцятеро учнів з нашого класу написали контрольну роботу з української мови на відмінно.

6.            ми нещодавно тридцятеро  курчат.

Душа болить за рідну україну. козацькими шляхами козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. часто вживаючи слова «козацька слава», «козацький дух», ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш вагомими й значущими. історію козацтва слід вивчати не за кілька годин, не за кілька уроків, бо воно було настільки складним і цікавим, з ознаками державності формуванням, що йому слід приділити більш пильну увагу. враховуючи нинішній стан речей у нашій державі і в нашому суспільстві, про козацький дух треба говорити частіше, співвідносячи його з історичною епохою, але водночас і з тим, як слід ставитися до рідної землі, до своєї країни. а що є власне козацький дух? ніде ви не знайдете визначення, яке чітко окреслювало б це поняття. кожне покоління вкладало в нього свій смисл, своє розуміння, та неодмінним залишалося одне: це щось високе й святе заради блага цілого краю, цілого народу. тож можемо стверджувати, що поняття — козацький дух — належить до моральних категорій, до тих загальнолюдських цінностей, які плекає та зберігає народ, бо спираються ці цінності на любов до рідного краю, самопожертву заради батьківщини, честь воїна, самовідданість побратимству, пошану до батьків. я перерахував чесноти козацькі, яких вони навчалися спершу в козацьких школах, а потім підтверджували своїм життям. чи ж не такими були ті, хто в роки вітчизняної війни йшов боронити рідну землю, аби діти й онуки мали майбутнє у вільній країні? чи ж не такими виявилися пожежники, які кинулися гасити пожежу на чорнобильській аес? так, я вважаю, що козацький дух живий і нині, незважаючи на те, що зараз мовиться багато слів, за якими не відчувається ні відповідальності, ні, тим паче, честі. щось подібне було в усі епохи, та час невблаганно розставляє все на свої місця, а поняття честі, гідності, самовідданості лишаються неоціненними скарбами народу, які береже він, як зіницю ока.