Підкресліть граматичні основи садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть, співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.

Відповідь:

Люди різні, а підлітки - такі ж люди, як і всі інші. Тому підлітки роблять і добрі, і погані вчинки. Мені доводилося бачити, як зграйка підлітків поводилася як дикуни: вони голосно реготали, лаялися, билися, перевертали урни... Не знаю, навіщо вони це робили - може, тому, що енергії багато, а розуму - замало. Такі групи підлітків привертають увагу, і багато хто починає вважати, що всі підлітки саме такі: невиховані й дурні. Але це ж не так!

Я не раз бачив на вулиці й інших підлітків, які поводилися чемно і допомагали людям. Багато таких хлопців та дівчат я знаю особисто. Не так давно я йшов зі школи і бачив, як група старшокласників кинулася до старенької бабці, що впала. До й підвестися, зібрали те, що випало з її сумки, розпитували, чи не зле їй - мовляв, може, "швидку" викликати? На щастя, старенька не постраждала, і двоє хлопців пішли проводити її до під'їзду і донести її речі.   

Таким чином, підлітки дуже різні, як і їхні вчинки на вулиці. 

Мода в мові, мовна мода — наявність у суспільстві, переважно серед окремих категорій мовців, у межах якогось часового проміжку певних смаків в уживанні тих чи іншних мовних одиниць, творенні мовних моделей, у користуванні певним функціональним різновидом мови тощо. Ці смаки зорієнтовані на наслідування відповідних зразків, що розцінюються як престижні, авторитетні, нові і т. ін. Це один з виявів мовної естетики.

Критерієм моди в мові є не оцінки на зразок «гарно/негарно» (як, наприклад, у явищі милозвучності мови), «подобається/не подобається», а «гарно» — тому, що це престижно, сучасно, культурно або оригінально. Іншими ж категоріями мовців, навпаки, такі мовні явища можуть сприйматися як манірні, претензійні й навіть вульгарні. З часом той чи інший вияв мовної моди або стає загальноприйнятим і стилістично нейтральним, або відмирає. Джерелом тенденцій моди в мові є особливості мови певних категорій або навіть окремих мовців, які:

вважаються соціально авторитетними, престижними (опозиція «престижність/непрестижність» при цьому є похідною від опозицій соціально-територіальної, соціально-професійної, часового плану — «центр/периферія», «місто/село», «соціально-культурна еліта/народ», «нове/старе» і под.);

цілеспрямовано подаються (з певною політичною, культурною та іншою метою) як такі, на які варто рівнятися; таким у своїй культурно-естетичній орієнтації є, зокрема, шлях становлення літературних мов на власній народній основі (мотивувальні опозиції престижності — непрестижності тут ті самі, що і в попередньому вияві, тільки звичайно з протилежним розташуванням полюсів: «народ/еліта» і под.; крім того, актуалізується опозиція «своє/чуже»);

не тільки не є соціально авторитетними в звичайному розумінні, а, навпаки, можуть займати нижчі позиції в ціннісних орієнтаціях соціуму, але експресивність мови яких може також ставати предметом наслідування (в основі оцінної шкали престижності/непрестижності тут лежать опозиції «нове/старе», «чуже/своє», «не так/так, як усі»), наприклад, наслідування молодіжного та ін. жаргонів (навіть у назвах телепрограм: «Круті новини», «П'ятий кут»)