Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі. побудувати різні питальні речення які б стосувалися різних слів поданого

можливо

яке зернятко потрапиловосени пыд велику грудку землі?

коли маленьке зернятко потрапило під велику грудку землі?

куди потрапило маленьке зернятко восени?

під яку грудку потрапило зернятко ?

1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків.

2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів

3) Я закінчив церковно-парафіальну школу

4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота

5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир

1. у повітрі тихо; туман чи кіптява зависли у ньому, здіймаються над степом димчастим пологом; темні тіні стеляться довгими поясами від заходу аж до сходу (панас мирний). 2. і знову сенс людського «бути» стає прозорим, як сльоза: повітря студного вдихнути і теплим видихнуть назад (л. талалай). 3. якого листя вчора намело – раптово осінь відчинила двері… (в. підпалий). 4. до мого вікна підійшла весна, розтопилася на шибці квітка льодяна (д. павличко). 5. у моїй голові вже визріла думка: почнуться зимою роботи в полі – піду в бригаду. 6. весна таки поставила на своєму: відкрутили холодні північні вітри, припинились ранкові заморозки, настало тепло. 7. не учитель приганяє учня до діла – сам учень повинен обрати для себе роботу (із творів ю. збанацького). 8. жорна м’яко шамотіли по зерні; кіш трясся, як у пропасниці; вгорі щось жалібно скрипіло (м. коцюбинський). 9. пролунав постріл з гармати – військо стало шикуватися в дві лінії (ю. мушкетик). 10. навіть сліди людини затерті й закриті: поле сховало стежки і дороги (м. коцюбинський).