Від поданих кількісних числівників утворіть збірні. чи завжди це можливо? поясніть. до утворених збірних числівників до беріть іменники і запешить. три, шість, вісім, дев'ять, десять, сімнадцять, двадцять, п'ять, тридцять, сорок сім.

Три-троє, шість-шестеро, вісім-восьмеро, дев"ять-дев"ятеро, десять-десятеро, сімнадцять - сімнадцятеро, двадцять - двадцятеро, п"ять - п"ятеро, тридцять - тридцятеро, сорок сім - так і буде.

«…коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»; «ох, земелько, свята земелько — божа ти донечко! як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… приобрітав би тебе без ліку. легко по своїй власній землі ходить. глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»; «…під боком живе панок смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… ай, кусочок же! двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;

Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. здорові, сильні люди забули про милосердя. а тваринка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добро не вродило. вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі». мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних людей. вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності. у світі поруч існують добро і зло. якщо людина ставить своєю метою накопичення грошей і речей, вона перетворюється на їхнього раба, прагне з усього отримати зиск. потреби й шляхи їх забезпечення повинні бути розумними. пам’ятаймо, що існують найсвятіші людські почуття: любов, милосердя. їх не купиш у магазині, ні в кого не позичиш, їх просто можна набути, навчити себе бути людяним. щасливий той, з ким інші щасливі. тому треба вчитися розрізняти справжні цінності і фальшиві.