Синоними к словам: увижається, сміється, либонь

Увижається, постає в уяві, уявляється,убачається, привиджується, здається, (перед очима) маячить, снується, лізе в очі,(уві сні) верзеться, сниться, бачиться, мариться.сміється, регоче, заходиться сміхом, шкірить зуби, смішки справляє, кихкотить, хіхікає, заливається сміхом.либонь, мабуть, напевно, ніби, нібито, певно, начебто, здається.

  привиджуватися, ввижатися, маячіти, маячити,  (в планах)   уявлятися, бачитися,  (як вияв мрій)   маритися, мріятися, привиджуватисяпосміхається, веселиться, хохоче нібито; мабуть, здається, десь < певно> , чого доброго, грішним ділом

          привіт, оксанко! а ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «світлиця» вчора?

-                    привіт, надійко! так, дивилась. у цьому випуску торкались теми визначних пам’яток україни.

-                    я також дивилась цю передачу.

-                    що тобі у ній ?

-                    мені , що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.

-                    звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.

-                    і це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. а скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!

-                    я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.

-                    а як думаєш, цим повинні займатися науковці?

-                    звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.

-                    а я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та у їх збереженні.

-                    як саме прості люди можуть цьому сприяти?

-                    передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.

-                    так, я згодна з тобою. на жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.

-                    у цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «світлиця». ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?

-                    завтра о шостій вечора. дякую за приємну бесіду. до зустрічі!

-                    дякую, бувай!

Собаками загнаний на списи, стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитостігриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. його випружене тіло лиховісноскрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.але звір, видно, відчував наближення останньої миті. він не хотів смерті, прагнувуникнути того кінця, після якого вже не буває початку. переповнений передсмертнимриком, він жахнув з кола знищення. йогозатьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільнийпроміжок. задране в лютій зневазі, рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вухавловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. умить лишив кабан у тійулоговині людей собак гострі, довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньоприглядався до ловів князь ярослав (п. загребельний).