Рассказ по теме: рябина и ее зимой для зверей.

Горобина-спасіння пташок , які не відлетіли у вирій. пташки нею живляться. якщо б її не було то пташки помирали.на мою думку горобина дуже важлива.

щоб усвідомити свою національну приналежність, глибше пізнати і полюбити свій народ, мистецтво і душу того краю, де живеш, треба долучатися до місцевих обрядів та звичаїв. нехай вони інколи застарілими та непотрібними, смішними, але треба пам*ятати що в них заховано той генетичний код, який є і в кожному з нас. саме цей код об*єднує людей різних поколінь, поглядів, уподобань в одну велику націю. ці звичаї та традиції пережили віки, стали історією народу, а нам належить не забувати свою історію, ставитися до неї з повагою і пошаною.

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.  водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.  але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. і, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.  у моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.  простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. десять заповідей христових — це теж мораль, мораль гуманна. але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.  але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. і саме від неї залежить, якою буде людина.  мені в світі поталанило на гарних людей. і мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. але кожний може стати людиною, яку поважають.  я , що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на , визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.  хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей.  і, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. а я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.  я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє.  а ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. ця риса і у великому, і у малому мені огидна. зрада несумісна з поняттям «бути людиною».  я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. мене надихає вислів а. п. чехова: «у людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і »