Сласти речення за схемою 3 дієслова 3 означення

Їсть смачно,п'є багато,спить спокійно. поїв вдома,попив у сусіда та й заснув у дворі.

      пропоную дібрати такі с пільнокореневі слова до пшениця, дятел, заєць, календар, кишенях, криниця, хвилина:     пшениця  ⇒  пшеничка, пшениченька, пшеничний;     дятел  ⇒ дятленя, дятлів (чий? );       заєць  ⇒ заячий, зайчик, заченятко (в деяких словах відбувається чергування голосних в корені);     календар  ⇒ календарний, календарик,      кишенях  ⇒ кишенька, кишеньковий,      криниця  ⇒ криниченька, криничний (чергування ч-ц в корені),      хвилина  ⇒  хвилиночка, хвилинка, хвилинний, хвилинонька. 

Запорізькі козаки, запорожці - частина козацтва на території сучасної україни , що створили в 1555 році, ряд розрізнених військових укріплень («городки» або «січі»   і поселень (хутори, зимівники)   за дніпровськими порогами, поза зоною юрисдикції сусідніх держав (дике поле). об'єдналися   згодом у військову організацію військо запорізьке, що отримала своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового укріплення, іменованого «січ»   та перебування штаб-квартири (центрального органу іння - коша) . пізніше, у зв'язку з утворенням в кінці xvi століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території київського, чернігівського і брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 відповідно до куруківській договором полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізькими стали називати і реєстрових козаків, які не проживали на території запоріжжя. надалі, після повстання богдана хмельницького у 1648 році під контроль війська запорозького і влада запорізького гетьмана перейшли території речі посполитої, що розташовувалися на землях сучасної північної та центральної україни. на них утворилися нові козацькі полки, що комплектувалися з місцевого населення за територіально-міліційних принципом. вони доповнили полковий устрій козацького війська, сформувавши таким чином централізовану військову і адміністративно-територіальну структуру війська запорозького, що отримала в історіографії також найменування гетьманщина. запорізькими стали іменувати всіх козаків, що проживали на території гетьманщини.