Твор-миниатюра про зимний пейзаж на украинском

                                                зимовий пейзаж   гарна пора року! повсюду білий сніг сріблом віблискує,крига на сонці блищить.на деревах іній синій,річки кригою покрилися.морозець за п'яти хапає,стояти не дає.на вікнах дід мороз візерунок гарний намалював,наче справжній художник.дивишся,та ніяк не намилуєшся! сніжинки,і усі різні. впала сніжинка на рукавичку,і тут-таки одразу розтанула!   я в захваті від цієї дивовижної пори року!

1. протягом місяця в установу надійшло чимало скарг. 2. йому було вручено вітальний адрес. 3. журі підвели підсумки конкурсу. 4. поїзд під’їжджав до ташкенту. 5. завідуюча скликала   колективу на нараду. 6. близько семидесятків абітурієнтів успішно склали вступні іспити. 7. провідник зайшов у вагон і запропонував свіжі газети і журнали. 8. голова уряду прохав депутатів прийняти розумне рішення. 9. лист прийшов з місць не таких віддалених. 10. у одесі відбувся фестиваль сучасної пісні. 11. він обіймає цю посаду одинадцять років. 12. чимало студентів заборгувало книжки в бібліотеці.

Моя майбутня професія – лікар. я давно так вирішив. ще в дитинстві мені хотілося всім, кому погано і боляче. я возився з бездомними хворими кошенятами і цуценятами, лікував голуба, у якого було зламане крило. друзі дивувалися, як мені не нудно все це. а мені возитися з хворими тваринами дуже і ніколи не набридало. а тепер я точно знаю, чому хочу присвятити своє життя.лікар – найгуманніша професія на землі. він позбавляє людей від страждань, хоча інколи для цього він повинен спочатку зробити їм біляче. при цьому лікар повинен бути дуже доброю людиною, відчувати чужий біль. тільки тоді він зможе не нашкодити хворому. але йому потрібно буде навчитися і бути стійким, сильним духом, бачачи чужі страждання. інакше всі сили у нього підуть на переживання, і він не зможе людям по-справжньому.є ще таке поняття, як лікарська таємниця. люди йдуть до лікаря, коли їм погано, важко, боляче, вони приходять до нього, як до пастиря зі своїм горем і бідою. і він, як священик на сповіді, повинен вислухати, зрозуміти, і зберегти в собі чужу таємницю. цього вимагає клятва лікаря, яку він дає на початку свого трудового шляху і вірним якій він повинен залишатися все своє життя.лікар повинен бути готовий до самопожертви. за першим покликом він повинен прийти на людям вдень і вночі, в дощ і в хуртовину, під час терактів і стихійних лих. справжні лікарі віддавали свою кров, останній ковток води, затуляли своїм тілом поранених від куль і осколків, самі заражалися смертельними хворобами, рятуючи людей під час епідемій.ця професія вимагає мужності, необхідності прийняття єдино правильного рішення, від якого залежить людське життя.лікар не має права на помилку. якщо помилки продавця або кравця можна виправити, то неправильно поставлений діагноз, тремтяча рука хірурга, навіть проста байдужість до хворого можуть обірвати чиєсь життя. але зате яке це щастя, яка велика місія – першим дізнатися про народження нового життя, або сказати матері : «операція пройшла успішно, ваш син буде жити».мабуть, заради цієї миті і стоїть багато вчитися і працювати, щоб присвятити себе кращій на землі професії – бути лікарем.