Напишiть твiр мiнiатюру на тему: "егоизм спотворюэ душу".

своєрідність визначення і розв'язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю івана нечуя-левицького "кайдашева сім'я") глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою івану семеновичу нечую-левицькому створити справжній шедевр української національної культури - повість "кайдашева сім'я". письменник з великою майстерністю показав життя українського села після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок на прикладі сім'ї кайдашів. проблема батьків та дітей є провідною темою багатьох творів як у світовій, так, зокрема, і в українській літературі. проблема ця вічна, і висвітлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цікаво. головне для розв'язання цього конфлікту, на мою думку, є усвідомлення його причини. основною ж причиною конфлікту між старшими та молодшими кайдашами є нескінченна суперечка за "моє" і "твоє", дрібновласницькі інстинкти кайдашів. внаслідок сутичок і боротьби за приватну власність люди стають жорстокими, жалюгідними, руйнують родинні зв'язки, плямують власну гідність та близьких їм людей. але є, на мій погляд, тут ще один аспект - віковий: старість не хоче поступатися своїми позиціями молодості. чесно кажучи, глибоко в душі мені дуже жаль старих кайдашів, що весь свій вік працювали, примножували добробут, ростили синів. їм, цим вже дорослим синам, врахувати б це, але вони впевнено будують своє життя, де на батьківське "моє" вони відпові гострим опором. та їх теж можна зрозуміти, бо в перші десятиріччя після скасування кріпацтва свідомість селян зазнала суттєвих змін, що внесли в життя темного, забитого віками панщини народу нові капіталістичні порядки. важко до них пристосовується родина кайдашів, що складається з двох поколінь. думаю, крім двох названих причин конфлікту ("моє" - "твоє" та "старість - молодість"), автор висвітлює ще одну: протиріччя між старим і новим ладом. саме соціально-побутове середовище спотворює характери героїв повісті, що стикаються у конфлікті "батьки та діти". нечуй-левицький розв'язує цю проблему з досконалою майстерні стю: він створює на сторінках повісті родину, де у кожного її члена свій, несхожий на інші, майже протилежний характер. але всі вони об'єднані однією ідеєю: мати побільше "свого". старий омелько кайдаш - працелюбний стельмах, але знівечений духовно і фізично панщиною. пияцтво поглиблювало його бездуховність та егоїзм (у сцені його відмови полагодити дорогу). у жорстоких родинних сварках та колотнечах розкривається власницька сваволя кайдашихи, хоч у глибині душі вона добра і турботлива. представниками молодого покоління виступають сини карпо і лаврін та їхні жінки мотря і мелашка. характери у них протилежні: черствий та рішучий карпо контрастує з поетичним лавріном, який "собі на умі". наприкінці повісті ми вже бачимо братів, що мало чим відрізняються один від одного: безперервні родинні сутички за "моє" і "твоє" зробили їх егоїстичними та впертими. в атмосфері грубості міняється і ніжний характер мелашки, уподобившись сварливому характеру мотрі. конфлікт тимчасово згасає, коли всохла груша: сім'ї помирилися. та тільки мені чомусь здається, що із висиханням груші "всохли" і родинні взаємини. так, сварок, може, вже й не буде. та чи буде родинна єдність? тільки мир і взає можуть принести щастя і впевненість у майбутньому, а це, на жаль, мені вбачається уже втраченим безповоротно.

Теза: Я вважаю, що варто уникати конфліктних ситуацій.

Аргумент 1: Тому що конфлікти можуть призвести до негативних наслідків і порушити взаємини між людьми.

Приклад: Я ігав, як невирішені конфлікти в колективі приводили до зниження продуктивності та погіршення робочого клімату.

Аргумент 2: Через те, що уникнення конфліктів сприяє збереженню миру та спокою.

Приклад: У моєму особистому житті, погодження думок та уникнення конфліктів з друзями допомагає зберегти наші стосунки міцними та гармонійними.

Висновок: Отже, уникання конфліктних ситуацій сприяє збереженню гармонії та спокою у взаєминах, що має важливе значення для нашого благополуччя та добробуту.

Відповідь:

В oднomy великому Чapівнomy ліcі жив дід - Ліcoвичок. Він бyв дyжe дoбpий і мyдpий. Ліcoвичok дoпomaгaв вcіm ліcoвиm житeляm. A в ліcі їх бyлo чиmaлo: чepeпaхa Галя, їжaчok Koлючка, зmійka Леська, вeдmeжa Mедовичок, зaйчик cтpибyнeць, coвa Coвyшкa, птaшka Mилaшka, лиcиця хитpa, лeбідь Любов. A щe Ліcoвичok cтeжив, щoб люди нe oбpaжaли йoгo ліc: чи нe cмітили, нe лamaли дepeвa, які нe pyйнyвaли птaшині гніздa, щo нe pвaли пepвoцвіти, нe kpивдили твapин. Але одного разу сталося лихо. До лісу зайшли лихі люди, щоб вирубати дерева. Але дід був мудрий і йому до звірятка вигнати цих лихих людей. Сова Совушка, пташка Милашка та лебідь Любов вони з неба на людей кидали каміння. Черепаха Галя та змійка Леська оберігали малих звірят, що б вони не постраждали. Зайчик стрибунець, ведмежа Медовичок та лисиця хитра дурили цих лихих людей. А дід Лісовичок зробив, що б ніхто з лихих людей, не потрапили в цей ліс. Відтоді в ліс тільки потрапляли добрі люди

це чим я могла тобі до ..