Скласти казку про те, як щедра горобина підгодовує пташок

зима. все поснуло. лише горобина не спить. вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.в холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. горобина,своїми підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.

і ось гості прилетіли.

-добрий день,вам,пташечки! -каже горобина.

-добрий,добрий,пані горобинонька! -відпові пташки.

всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.

Моя батьківщина – це моя україна, яка має вигідне ічне положення. у нас э все для того, щоб існувати, розвиватися. я  мрію стати невід’ємною частиною моєї  країни. що для цього потрібно? треба все життя працювати, дарувати оточуючим тепло  і добро.уже перебуваючи у школі,  вчуся робити щось для того, щоб у майбутньому     я  був корисний моїй країні. протягом 11  років ми повинні отримувати ті знання,  які у майбутньому обрати собі професію. моє навчання – це вже велика справа. коли я був школярем, у мене вже існували мрії, які стосувалися майбутнього україни. у неї не повинно бути страждань,страшних хвороб, усі один одному. кожна людина має гідну роботу. у школі я починаю будувати плани на майбутнє моє головне завдання отримати атестат і прямувати далі навчатиcя. яможувступитивінституттезнвікумалеголовнещобяправильновіибравмайбутнюпрофесію.вона має не тільки подобатися мені, але й повинна принести користь людям і країні. робота – це мій перший внесок в розвиток україни. можливо, я стану будувати, лікувати, ремонтувати авто, вчитиму дітей. головна мета – бути корисним. я прагну, щоб мій вибір був правильний. у нашій країні не вистачає дійсно розумних людей, які б прагнули створити рідну державу сильною, розумною, єдиною. тому, мабуть, зараз існують труднощі. я люблю свою батьківщину,  і тому прагну вже сьогодні зробити щось корисне для неї,  для її розвитку. україна повинна процвітати, а не занепадати. тому вже зараз мені потрібно переживати за те, що відбувається в нашій країні. життя під вітчизняним небом на рідній українській землі нічим замінити не можна. батьківщина – це наш з вами дім, в якому колись будуть зростати наші діти.        

Професія повинна стати покликанням, щоб людина могла реалізувати в ній свій творчий потенціал.  мені здається, найпоширеніша помилка молодих людей полягає в тому, що вони женуться за прогресом, вибираючи, наприклад, такі професії, як програміст, маркетолог чи менеджер, але не до кінця розуміють, чим вони будуть займатися. такий вибір може абсолютно не виправдати очікувань цих людей, і з часом прийде розуміння того, що престиж - це не головне.  найбільш важливим є відповідність обраній професії характером людини. природно, дратівливої не підійде професія, пов'язана з роботою з людьми наприклад, психолог, вчитель, лікар. активному і творчому не вдасться проявити себе як бухгалтера чи економіста, а повільна людина не зможе працювати у сфері обслуговування. кожна людина знає свої особливості і, виходячи з них, повинен постаратися вибрати собі відповідну професію. також не відомо чи будеш ти радіти, коли змушуєш себе займатися справою яка тобi зовсiм не до вподоби! ? ну хизуватимешся , час від часу, а справу робити щодня потрiбно.задумайся тільки собі про постійну боротьбу з собой.а про те який фахівець після цього вийде і скільки "користі" принесе і говорити нічого . тому я думаю краще займатися тим що тобі цікаво.