Твір. мій найщасливіший день у житті.

Удитинстві я мріяла мати тварину, але батьки щоразу заперечували. і щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. цей день, напевно, я не забуду ніколи! як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! а коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. з того дня в мене оселилася кішечка. згодом вона перетворилася на красиву дорослу кішку, стала мамою, бабусею. тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. хоч вона вже й доросла, однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за іграшковою мишкою. любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. це означає: треба підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути. у кожної тварини, як і в людини, свій характер. характер моєї улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива. коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду, немов намагається щось зрозуміти. є в неї одна чудова якість — вона дуже чуйна. якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється на порозі й уважно оцінює обстановку. визначивши «агресора», підбігає до нього і злегка кусає за ногу. нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка — кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма силами й радіти разом зі мною. у спілкуванні зі мною вона виявляє ті почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість, безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування. моя кішка майже не змінилася зовні. іноді ми сідаємо з нею вдвох і починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. може, про це згадую лише я? а вона думає про своє? але в її очах я бачу увагу і турботу. щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. я обов'язково пригощаю її чим-небудь смачненьким. цього року ми відзначили цей день уже вшосте. 

а)чорнобильська катастрофа – перша техногенна катастрофа планетарного масштабу, яка і не стала останньою. події, що відбулися у березні 2011 року на японській аес "фукусіма" є яскравим прикладом.

б) внаслідок катастрофи забруднені значні території україни. протягом 1986-1992 роках було висилено близько 200 тисяч жителів з прилеглих тертиторій. це завдало втрити певних етнокультурних пам`яток. 

в) наслідки радіоактивного забруднення будуть відчуватися протягом 24 тисяч років – саме такий період повного розпаду  плутонія, що був викинутий вибухом з реактора 4-го блока  чаес.

г)історію чаес та чорнобильської катастрофи значною мірою міфологізовано. це позбавляє суспільство можливості і потреби аналізу того, що сталося в квітні 1986 року та несе загрозу повторення техногенних катастроф.

міфі у нашому світі розповсюджені повсюду. і чорнобиль – не виключення. одним з яскравих прикладів можна назвати міф, можливість реактора рвпк-1000 за певних умов виробляти збройний плутоній — компонент для так званої „брудної ” бомби. він дійсно міг робити за певний умов збройний плутоній, але радянській владі було вигідно тримати все під грифом «засекречено», тому для простих людей це було настільки заплутано…тому цей мій має під собою політичне підгрунття.

економічна доцільність перемогла навіть міркування безпеки, оскільки технічні вади, які в 1986 році в значній мірі спричинили аварію, були відомі задовго до початку будівництва чорнобильської аес.

звідси й перший урок чорнобиля: економія повинна бути розумною і не перекреслювати міркувань безпеки. інакше ми знову будемо власними руками будувати підвалини якоїсь, ще невідомої, майбутньої біди.

а от урок 2 вбачає в себе декілька уроків: по-перше, якщо подія не розслідувана належним чином, вона має значні шанси повторитися. по-друге, при будь-якому трактуванні того технічного інциденту його головною причиною все одно був людський фактор.  звичайно, інцидент не варто було замовчувати, він потребував розслідування та висновків. але зручніше для всіх було його замовчати. так, сходинка по сходинці, будувалася подальша чорнобильська катастрофа.

урок 3:   недотримання вимог регламенту щодо будівництва та пуску складних технічних об’єктів неодмінно веде до важких катастроф з непередбачуваними наслідками.

урок 4: на жаль, не всі звертаються до справжніх очевидців аварів. вони вірять вигаданим міфам. саме тому в світі існує безліч неправдивих фактів про чорнобиль.

мимоволі формулюється ще один, п`ятий, урок чорнобиля: ані мешканці прип’яті, ані працівники станції, ані штаби цивільної оборони не були готові до дій у надзвичайних ситуаціях таких масштабів. саме цей урок, здається, добре засвоєно на чорнобильській аес.

сьогодні вже багато, що відомо і зрозуміло. і тому навіть незручно згадувати про ще один чорнобильський урок сучасності. ліквідатори наслідків аварії на чаес змушені пікетувати верховну раду та інші державні установи, відстоюючи своє право на отримання гарантованих державою чорнобильських виплат. але чи не стане цей урок фатальним, якщо нас спіткає якесь інше техногенне лихо, а громадяни, які бачать сучасне ставлення до чорнобильців, вирішать не накладати своїм життям та здоров’ям заради його приборкання?

15 грудня 2000 року станція назавжди припинила вироблення електроенергії. та чи не найважче після зупинки станції довелося жителям міста славутич, коли частина з них лишилася прибуткової і рідної роботи. і це також урок чорнобиля: інтереси держави та її народу повинні бути вищими за бажання та вимоги зовнішніх політичних сил, навіть тих, які позиціонують себе як тактичні або стратегічні партнери.

і наостанок: уроки професіоналізму й непрофесійності, мужності й і, гідності і честі. все це, врешті-решт, уроки чорнобиля. і доти, доки відбуватимуться такі техногенні катастрофи, їх актуальність не скінчиться.

Був теплий день.я йшла ,як завжди з друзями на жартували ,смі я повернула голову на сигнал авто,яке попереджало про узбіччі дороги сиділа дівчинка,але це була незвичайна дівчинка.маленька,худорлява,брудна зі скуйовджиним волоссям і обличчям,на якому читалося втомлення і разом з друзями завмерли від болю.вона двома ручками стискала окраєць хліба,мабуть,який дав хтось с так обережно його тримала,як самий найцінніший неї підійшло цуценя, таке саме занебане,як і вона і почало горнутися до ніг.мала подивилася на хліб,потім на і віддала йому той єдиний шматок,що був у неї не втрималась и заплакала.мі з друзями підійшли до неї і відняли з потім повели до розповіла нам,що її мати п.є,вітчим знущаеться и вона втікає з дому,щоб побути на самоті їй дала трохи грошей і попросила залиши свою пізніше я дізналася,що батьків позбавили батьківських прав,а дитину відправили до і щастя вдача схилила над нею голову.її удосерила сімейна пара,яка пізніше купила квартиту а нашому будинку.коли ми випадково зустрілися,я її не впізнала.вона буда красуня.коли вона мене побачила,то побігла до мене і сказала,що я її добра фея.я заплакала.ми з нею стали подругами і я їй подарувала