Лагiднi слова роблять приятелiв а гострi слова ворогiв

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.

у людини має бути відчуття власної гідності. так говорять майже всі. але ніхто не намагається розкрити, що ж він вкладає в це поняття. а розібратися, між тим, варто неодмінно.

почуття власної гідності – одна з найбільших моральних цінностей людини і людства. воно передбачає повагу і самоповагу людської особистості. варто відзначити, що ця категорія цінностей не існувала завжди. люди відчайдушно боролися за неї тисячоліттями. досить згадати стародавній світ, де у багатьох людей були раби, життям і долею яких володіли і розпоряджалися ці люди. рабовласник міг запросто стратити або продати неугодного раба. люди цієї категорії були річчю, яка багато працювала, не подавала голосу і смиренно приймала всяку волю пана. ні про яку повагу до особистості і речі не йшло. було тільки поняття людини, яке поділялося на рабів і рабовласників. аналогами рабів ставали кріпаки, народи в підданстві інших народів, ті нації, яких державна ідеологія обмежувала у висловленні власної думки і свободи дій.

зараз ситуація, на щастя, змінилася. держава гарантує кожному своєму громадянину свободу совісті, думки і самовираження. але це тільки формальна сторона питання. адже гідність – це ще моральна категорія, яка повинна виховуватися і щепитися в сім’ї як невід’ємна цінність мислячої людини. почуття власної гідності має культивуватися в суспільстві і зв’язано

воно має бути із зростанням цінності категорії самої людини. бо коли люди безумовно поважають кожного, з ким спілкуються, вони підтримують внутрішній стрижень гідності цієї людини.

гідність… що ж це іще таке? почуття власної гідності – це одна з головних якостей людської душі. люди, що мають його, вміють рахуватися з іншими, несуть в собі позитивні емоції, яких вистачає на всіх, хто поруч, які вміють дорожити всім, що їм дано.

для мене почуття власної гідності – це повага до себе, тобто не треба підлабузнюватися, не догоджати іншим, принижуючи себе. наприклад, тебе хтось образив “нецензурними виразами”, але людину, що має цю якість, якраз найважче вивести цим з себе і образити. визнати свою помилку, вибачитися, якщо ти не винен, не боятися потрапити в дурне або скрутне становище заради доброї справи – ? ? це не означає поступитися власною гідністю, а зробити благородний вчинок. як сказав к. берні: “єдина порада, яку можна дати чесним людям, як зберегти себе: будьте горді і благородні”.

мені здається, що моральний стрижень людини залежить від того, де вона виховувався, в якій сім’ї та школі росла та вчилася. мої батьки і вчителі з самого дитинства вселяли мені, що такі слова, як “честь”, “обов’язок”, “людська гідність”, “милосердя” – це не просто звуки. якщо люди втрачають ці якості, то вони перетворюються на жорстоких і жадібних істот, що не мають ні почуттів, ні думки.

треба вміти за всіх обставин залишатися чесною, непохитною, гордою людиною і пам’ятати, що почуття гідності було, є і буде залишатися однією з головних рис справжньої людини. тож ніколи і в будь-яких обставинах не втрачайте свою гідність і залишайтеся достойними членами сучасного суспільства.

Укожної держави є своя мова, у нас - це українська. на мою думку, мова - це скарб країни. вона збереглася нам від наших предків і тому її так необхідно берегти. я , що рідна мова - це велика моральна цінність кожної людини. наша мова - українська. вона надзвичайно мелодійна і найкраща для справжнього українця. рідна мова - мова людини, яка по-справжньому любить свій край. я вважаю, що кожен українець повинен знати свою мову. отже, мова - це скарб кожної країни. і у кожної держави цей скарб унікальний