Спільнокореневі слова до слова добро.

Твір-опис міста в художньому стилі київ у минулому й сьогодні київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку — це велике сучасне місто, а з іншого — кожна стара вулиця — це історія, що завмерла в часі й просторі. і хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою було те, що гинули мужні воїни заради рідної землі, рідного краю. у києві мирно вживаються й сучасне (модернове), і старожитнє, вони ніби доповнюють одне одного, місточок з минулого в майбутнє. здається, що кожна вулиця пов'язана з якоюсь знаменною чи трагічною подією в історії нашої батьківщини. ось, наприклад, банківська вулиця з її чудернацьким архітектурним витвором — будинком химер (цікава й незвичайна історія створення цієї будівлі), неподалік — офіційно велична споруда приміщення конституційного суду. а софія київська? це таке незабутнє враження, коли маєш можливість доторкнутися рукою до кам'яних стін, які були ще за часів ярослава мудрого! або пройтись андріївським узвозом і поговорити з митцями-умільцями, які прямо на вулиці пропонують свої твори: від звичайного «ширпотребу» до дійсно мистецьких витворів. чи побувати в будинку булгакова, який знаходиться неподалік. або спинитися поруч із пам'ятником такої неоднозначної у ставленні до княжих справ княгині ользі й подумати про тлінність людського буття та невмирущість історії. можна здійснити екскурсію на територію києво-могилянської академії, саме в ній кілька століть тому навчалися передові мислителі європи, тут був і г. сковорода з його незабутніми філософськими . але київ — це не тільки святкові вулиці. це й безпритульні діти, яких можна зустріти на хрещатику в переходах метро, і безліч реклам і вивісок ійською мовою (які ж ми були патріотичні, коли боролися з російськомовними та попри всі проблеми, які є в кожного міста, відчуваєш, що ти — в столиці. навесні гостей міста квітучі дерева-символи києва — каштани. вони урочисто тримають канделябри суцвіть, ніби гостинні господарі: раді були вам, приїздіть ще до нас.

Учень1: -привіт, (імя людини). як твої справи? учень2: - привіт, все було б добре, якби не було так холодно надворі. у1: так, дійсно, на вулиці зараз прохолодно, але всеодно я полюбляю зиму, незважаючи на морози. у2: дійсно? чому ж вона тобі так до вподоби? у1: по-перше, у цей казковий час вся земля покривається снігом. можна пограти у сніжки з друзями і зліпити гарного сніговика.  у2: тут я погоджуся, але ще одна причина любити цю пору року - зимові свята. у нашій країні їх святкують по-особливому. новий рік, різдво, водохрещя - всі ці свята приносять радість і веселий настрій. я обожнюю наші новорічні традиції. у1: це дійсно захоплююче. інша перевага зими, це те, що можна покататись на ковзанах з друзями і зїхати з гірки на санчатах. у2: я теж це ! у1: не хочешь сьогодні після школи прогулятись і піти на ковзанку або на гірку? у2: я піду з тобою залюбки. у1: чудово, тоді зустрінемось через годину біля виходу школи. до зустрічі. у2: бувай.