Склади і запиши невеликий твір на тему " що було б якби всі українці була як одна сімя? "

Заголовок такий як і тема.       ми живемо у не залежній державі - в україні. і я її дуже люблю. так само, як і свою сім'ю. адже наша держава нам важлива, як родина. в ній бувають так, як в сім'ї непорозуміння, негаразди.       якщо б український народ був, як одна велика родина, то люди, що проживають на територіях нашої країни, були б, наче рідні брати й сестри. розуміли та один одному. прагнули досягти спільної мети. не було б тоді й правопорушень, а панували б тільки тиша, мир і спокій.       тож давайте не свариится, а тільки миритися і ставати однією родиною!

  катюшка051999середнячок ответила 10.04.2014 - а що казати? я думаю, що не треба шукати головного. тому що без мене не буде ні тисячі, ні десяти тисяч, я – простий числівник, утворений з одного слова, а є ще числівники , утворені з  двох коренів, вони називаються складними ( тринадцять ), і бувають такі, які містять два або більше простих чи складених числівників, вони називаються складеними ( сто двадцять). ось так. а чи знаєте ви, що всі ми кількісні числівники, тому що відповідаємо на питання скільки? , і ми також можемо бути ще й порядковими, коли будемо відповідати на питання   котрий? -   відповів усім розумний   числівник один.         всі числівники замислились і зрозуміли, що числівник один сказав правду – не треба шукати головного, кожен на своєму місці – головний.      одного разу зібралися всі числівники на  нараду і почали сперечатися, хто  з них найголовніший. -                я  дуже велике число, я – тисяча, отже , я – головний. -                а я ще більше число, я – десять тисяч, значить я головніший за всіх!       і почалась суперечка кожного разу знаходився числівник, який був найбільшим. і тільки числівник один  стояв і мовчки на все дивився.               - а ти чого мовчиш? – спитали у нього.

Меркурию не повезло. он родился близко от солнца. он летал, и летал вокруг солнца, а солнце жарило и жарило его своими горячими лучами. меркурий плакал, но слёзы его в виде облаков сразу высыхали от жары. и тогда дядя меркурий стал просить другие планеты: эй, кто-нибудь, заберите от меня этот жар, я же не могу в такую жару родить жизнь. и тогда отозвалась земля, венера и марс. и они сказали меркурию: давай нам свой жар. а детки, которые родятся у нас, будут считать тебя своим папой. так и получилось. детки на нашей земле, у которых папа меркурий, горячие, и подвижные, непоседливые, крутятся, как будто у них солнышко за пазухой.