Перекласти і провідміняти зоркина вера прокоповна

Н.в - зоркіна віра прокопівна р.в - зоркіни віри прокопівни д.в - зоркіні вірі прокопивні зн.в - зоркіни віри прокопівни ор.в - зоркіной вірой прокопівною м.в - на зоркіні вірі прокопівні кл.в - зоркіна віро прокопівно

Випадок в школімене звуть сашко,мені 14 років,я вчуся в школі №142,досить добре,у мене багато друзів,і мене всі люблять,у мене є друг іван,хороший і добрий хлопчик,він до нас не давно прийшов,і я до нього зразу прив'язався,і так ми стали кращими друзями.пройшов рівно рік,настала зима,канікули,ми як завжди гуляємо разом з іваном,біля школи на гірці.і ось одного разу, катаючись на гірці,я сильно впав і зламав,ногу,так іван,відразу до мене підбіг,і допоміг встати,пізніше він покликав на .і ось я лежу з зламаною ногою,вже тиждень,до мене тільки приходь ваня,він без мене не гуляє,так як вважає себе винним у ситуації.але ось пролунав телефонний дзвінок,зателефонувала вчителька,і запрошує всіх завтра піти на ялинку,я звичайно не можу піти,і кажу вані-ваня,йди на ялинку,відпочинь,ти так мені .а він ні.я тоді зрозумів, що це саме він кращий друг,після школи ми стали працювати разом,навіть сейча скогда ми дорослі,ми досі дружимо,ось вона справжня дружба

Кінець літа. через тиждень знову до школи. три місяці я відпочивала на морі. якщо чесно я скучила за море це звичайно добре, але вдома все одно краще! я як зараз пам'ятаю день, коли приїхала в бориспіль. то був сонячний і теплий день. з аеропорту я їхала на таксі. біля дому мене зустріла мати. -привіт доню! - обіймаючи мене сказала мати- я так скучила за тобою! -я теж жахливо скучила, матусю! - як відпочила? -дуже добре! але весь час я згадувала ді - а ми весь час згадували тебе- з посмішкою відповіла мати - ходімо до дому, мені стільки треба вам розповісти! - ходімо, дома вже всі зачекалися! ну как-то так)