Виступ на тему пузирі в нашому суспільстві, актуальність п*єси і. карого " хазяїн"

Вісторії літератури відомі твори, які, не витримавши випробування часом, швидко забувалися. часто причиною відсутності популярності для твору була його "відірваність" від життя, в ньому читач не знаходив висвітлення проблем, що хвилюють суспільство взагалі і самого читача зокрема. однак були й твори, які, щойно з’явившись, набували загального визнання, широкої популярності. до таких творів належить і написана у 1900 році і. карпенком-карим комедія "хазяїн", тема якої, — показ жорстоких методів збагачення, — є актуальною і зараз.  що спонукало видатного драматурга до написання п'єси про таке суспільне зло, як нагромадження деякими людьми грошей нечесними шляхами? справа в тому, що іван карпенко-карий був добре знайомий із життям багатіїв (колишніх економів та ів), адже він часто їздив по селах і бачив, яким способом багатіли "колишні мужики": вони жорстоко експлуатували нещасних селян, а ті втрачали надію на визволення від панського ярма. небайдужий до долі власного народу, драматург не міг не описати "хазяйське колесо" і самих експлуататорів, тим більше, що в руках він мав "живий" матеріал — власні спостереження. так з'явилися п'єси "розумний і дурень", "сто тисяч".  у п'єсі "хазяїн" хижацькі методи швидкого збагачення уособлює центральний персонаж терентій гаврилович пузир (хазяїн), його прислужники феноген, ліхтаренко та інші. на першому плані для них — гроші, матеріальний достаток, здобутий нечесним шляхом. так, саме нечесним, бо ці персонажі, щоб забагатіти, готові укласти угоду із власною совістю і використати народні нещастя — недорід, голод, пошесні хвороби. мільйонер пузир, наприклад, годує робітників таким хлібом, який неможливо вкусити, настільки він твердий, велить платити їм "не по тридцять п'ять, а по двадцять п'ять копійок на добу", вважаючи, що це ще й забагато, і знаючи, що бідні люди нікуди не подінуться, а будуть працювати, щоб не вмерти з голоду. хазяїн влізає у незаконні махінації, і єдине, що його хвилює, чи не дізнається хтось про це. недалеко від хазяїна відійшли і його і. "беріть — я вам не заважаю, не заважайте й мені краще зробимо між собою договор: брать, де і де можна, а на менших звертать! от я одберу від мужиків оброчну казенну землю, візьму наділи в аренду, і мужики, оставшись без землі, будуть робить на нашого хазяїна, як кріпаки! " — говорить феногенові ліхтаренко. і ці прислужники, і сам хазяїн живуть за рахунок бідного люду, анітрохи не дбаючи про нього й не задумуючись над тим, що самі колись бідували.  такі "хазяї" є й у наш час. хіба сьогодні ми не бачимо людей, які багатіють за рахунок соціально незахищених верств населення? що тільки не робиться задля власного збагачення! людям не виплачують заробітну платню, можуть вигнати з роботи, не заплативши ані копійки. знаємо ми і приклади масового обдурювання, наприклад, коли підробляються дорогі ліки, які насправді нічого не лікують, або виготовляються продукти харчування сумнівної якості. виробників не хвилює, що хтось, можливо, за останні гроші купує їх товар, чи зазнав фатальних наслідків від нього. так і чуємо голос феногена: " усього треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлось тягнуть, — тягни! " таким чином, розуміємо: п'єса івана карпенка-карого була актуальна в кінці xix століття, актуальна вона й зараз, бо проблеми суспільства і моралі, зображені в ній, хвилювали сучасників драматурга, хвилюють нас, хвилюватимуть наших нащадків. 

скликання — перший у Росії вибраний населенням представницький законно обраний орган. Став результатом спроби перетворити Росію із самодержавної в парламентську монархію, викликаної прагненням стабілізувати політичну обстановку в умовах численних заворушень і революційних виступів. Дума I скликання провела одну сесію і проіснувала 72 дні, з 27 квітня (10 травня) 9 (22) липня 1906 року, після чого була розпущена імператором.

Повноваження Редагувати

Початок визначенням повноважень Державної думи та її місця в системі органів влади було покладено Маніфестом Імператора Миколи II, розробленим в основному міністром внутрішніх справ А. Р. Булигіним, Державній думі відводилася роль не законодавчого, а закононарадчої установи з дуже обмеженими правами, обирається обмеженими категоріями осіб: великими власниками нерухомого майна, великими платниками промислового і квартирного податку і, на особливих підставах, селянами (так звана «Булыгинская дума»). Однак, невдоволення даними пропозиціями вилилося в численні акції протесту, страйки і страйки по всій країні, наслідком чого стало вироблення нових принципів формування та роботи Державної думи[1].

Ганна спокійно їхала у тролейбусі, до неї підійшла старенька жінка з важкими торбинами. ганна не звертала на неї уваги. через деякий час уже половина тролейбуса прохала дівчинку вступити місце, але вона не вступала. коли ганна прийшла додому, мама сказала їй: -ганно, хочеш підти у гості до наших нових сусідів, які щойно в'їхали? -звичайно! - відповіла вона. але коли відчинили двері то ганна попачила на порозі ту саму жінку з тролейбуса! як же їй було соромно, коли старенька все розповіла мамі ганни.