Пидручнык з укр мовы 4 класу впр 61 напысаты твир на таму мое захопленя нужно хочете 20

О. Вишня, із життям і творчістю якого ми розпочинаємо знайомство, писав: «Я вважаю за українця не того, хто вміє добре співати “Реве та стогне” та садити гопака, і не того, в кого прізвище на “ко”,— а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному і духовному розвиткові, бо ото і є справжні українці». Як актуально звучать ці слова і в наш час! Письменник обрав своєю зброєю в боротьбі за людину сміх — то дошкульний, то доброзичливий, то гіркий крізь сльози, який завжди супроводжував наш народ у його багатостраждальній історії. 

Леся Украинка... Ее имя золотыми буквами запечатлелось на скрижалях нашей литературы, нашей истории. Мы строим ей памятники, строим мемориальные комплексы, устраиваем торжественные концерты в ее честь и не подозреваем, что дух ее всегда присутствует среди нас. Женщина-борец, женщина, которая "в сердце имеет то, что не умирает".

Жизнь Леси Украинки — это борьба на протяжении долгих лет не только с давящим культуру народа общественным строем, но и борьбы с болезнью, которая поразила ее еще в 1881 году. Пребывая в состоянии постоянного напряжения, она продолжала писать свои бессмертные произведения. Ее гордый нрав, его самокритичность, принципиальность, трудолюбие, сила воли и верность слову давно стали идеалом для многих современников.