Замітка в газету дискусійного характеру" чи потрібна шкільна форма".

Явважаю що шкільна форма беззумовно потрібна.

  1. односкладне речення:       в. віршувальників чекали з нетерпінням. 2. означено-особове речення:       г. люблю вночі на небеса дивитись. 3. неозначено-особове речення:       а. у вікно тихо постукали. 4. безособове речення:       а. стежку прикидало снігом. 5. узагальнено-особове речення:       в. від своєї тіні не втечеш. 6. у цьому рядку є слово-речення:       а. еге! це не ваші груші! 7. неповне речення.        в. за вікном – гай квітів, кущі квітів і трава з квітами. 8. «зайве» речення.          в. зима. холоднеча. засніжений ліс. 10. у цьому неповному реченні пропущено другорядний член:           г. хати розкидані трохи хаотично. біля кожної – ростуть квіти. 11. це речення не називне:           а. який багатий світ!           б. вона виразна й абсолютно артистична! 12. речення, у якому неправильно стоять розділові знаки:           б. бджола жалить жалом, а людина (–) словом. (потрібно тире)          в. око бачить далеко, а розум – ще далі. (зайве тире) 13. відповідність:           1) означено-особове речення. -   в. сі до столу коло вікна.         2) неозначено-особове речення. - д. що там думають на тій землі?       3) інфінітивне речення. -  г. ой не впізнати отчої хатини.          4) узагальнено-особове речення. - а. не по дружбі, а по службі пізнавай людину. 14. відповідність за способом вираження головного члена у безособовому реченні. 1) безособове дієслово.   -    б. на вулиці сутеніло. 2) дієслівна форма на -но, -то.  -   д. там усе правильно записано. 3) прислівник.       -    а. навколо гамірно та весело. 4) слова типу немає, не було, не буде. -    г. більше не було слів.

Єна світі дивовижний птах — стрепет. він співає чим, як ви думаєте, діти? він співає крилом. має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. летить стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. лунає тонкий свист. схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. та ось трапилось лихо. загубив стрепет співучу пір'їнку. випала вона й упала на землю. захотілось стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає. маленький сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала. почув стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить: — хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. я не можу жити без пісні. повернув сергійко стрепетові співучу пір'їнку. багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького сергійка. часто він згадував стрепета, думав: «у кожної людини є своя співуча пір'їнка. нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».