Правила поведінки для дошкільнят під час поведінки в лісі

Коли ми прийшли до лісу ми повинні дотримуватись таких правил: 1)слухатися виховательку 2)не їсти ягід що ростуть у лісі , 3) не лізти на дерева 4)поводити себе обережно. 5)не відходити далеко від групи

Вісторію живопису ісаак ілліч льовітан увійшов перш за все як пейзажист. льовітан – творець так званого «пейзажу настрою». художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. на картині «золота осінь» ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. у глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. вдалині видно червонуваті вітки чагарника. земля укрита жовтіючою травою. а на лравюм бережу річки – ряд ще зелених верб, які ніби чинять опір осінньому в’яненню. річкова гладінь здається нерухомою і холодною. на і» і верхні води відбивається: світле небо з білими хмарами. осінній день, зображенний художником, повний світла. у картині переважають життєрадісні світлі стіни. майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, що її шсівають озиминою. пейзаж «золота осінь» зображає иайліричнішу з пір року. «смутна пора і чарівність. приємна мені твоя: прощальна краса», – так сказав про золоту і тінь олександр сергійович пушкін. напевно, саме ці терміни повторював про себе ісаак льовітан, пра.цюючи над своїми знаменитими пейзажами. художник іноумів осінь перш за все як свято фарб, як прощання з літом. пейзаж цей не шівіває сумних думок лро майбутня) довгу зиму. адже в природі все однаково удово, і кожна з пір року має свою неповторну красу. дивлячись на картину «золота осінь», глядач мимоволі проникається глибоим відчуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини висоти насолоди прекрасним.

и — [и] — гласный, безударный

з — [з] — согласный, звонкий парный, твёрдый парный

о — [а] — гласный, безударный

б — [б] — согласный, звонкий парный, твёрдый парный

р — [р] — согласный, звонкий непарный, сонорный, твёрдый парный

а — [а] — гласный, безударный

ж — [ж] — согласный, звонкий парный, твёрдый непарный, шипящий

е — [э] — гласный, ударный

н — [н’] — согласный, звонкий непарный, сонорный, мягкий парный

и — [и] — гласный, безударный

е — [й’] — согласный, звонкий непарный, сонорный, мягкий непарный

— [э] — гласный, безударный