Речення з прислівниками аніскільки, чимало, щовечора, якнебудь.

Унас є  чимало  досягнень.

Яаніскільки не вдивований

Ми протягом віків сперечаємося з теми добра і зла, так і не дійшовши спільного висновку, і здається, ці суперечки ніколи не закінчаться. звісно, більшість ще  з казочок у дитинстві привчається бути добрими і хорошими, проте життя не є справедливим, отож не треба дивуватися, якщо у світі трапляється щось погане. боротьба людей як сторін світлих і темних сил не матиме кінця, бо її кінець означає занепад, бо кінець боротьби означає кінець прогресу та руху вперед. бажаєш  розвиватися - грай з сильнішим суперником. ось так і співіснують у нашому світі сторонники доброти, милосердя, вірності й надії, напротивагу яким існують зло, безнадія, агресія і заздрість. помилковим було б вважати, що всі люди діляться на "хороших" і "поганих", бо у кожному з нас є світла і темна сторона, але важливо те, яку ми обираємо. так живуть у вічній боротьбі прихильники двох життєвих шляхів. кожен з цих людей має свої погляди, думки, які відстоює, усі вони правильні і помилкові одночасно. а існують люді сірі, байдужі. які не обрали собі жодного з запропонованих життям шляхів. якщо чорний - то зло, білий - добро, то сірий - щось середнє, і саме ця середина не є золотою. ці люди збились із шляху й блукають, блукають у темряві, а як наткнеться на таке чиясь душа палка, гаряча, то відчує самий холод і байдужість. це гірше, ніж зло, гірше, ніж будь-які його прояви. то як впізнати таку людину? просто: дивитись у дзеркало душі - очі, і якщо це дзеркало пусте й не бачить нічого перед собою, крім темряви, то минайте, минайте його. тяжко буде врятувати таку загублену душу, світло тисячі ліхтарів не вразить її. вона сіра. безкольорова. сірий колір не личить у якості кольора душі. одяг можна носити сірий, будеш собі неначе перепілочка гарний. та чи має сенс зовнішня краса, коли очі твої холодні, мертві?

Пишуться разом:   в углевидобуток, в сесвітньовідомий (як прикметник; якщо ні, то всесвітньо відомий окремо, проте загальновідомий), ч ервоногарячий, с нігозатримання, п ерекотиполе, о вочесховище, в ічнозелений, о дноденний, к ораблебудівник, с магляволиций, л егкокрилий. пишуться через дефіс: о зерно-болотний, з дивовано-розгублений,  в акуум-камера, в’ єтнамсько-український, ш табс-капітан, т ьмяно-жовтий, в сесвітньо-історичний,  м’ ясо-молочний, с вітло-рожевий, т емно-зелений, б лок-схема, в идимо-невидимо, я чмінно-житній, с ніжно-білий, с иньо-зелений,  з меншено-пестливий. вислів давньоримського історика тацита: "усе невідоме здається величним".