1.укажiть односкладне речення а.у лiсi було величезне болото-баговище. б.одного ранку небо сповнилося сумним лелечим гомоном. в.на пiвднi безладно застигло громаддя бiлого хмаровиння. г.поле чистим снiгом скрiзь укрило 2.укажiть означено-особове речення. а.як зелено в полi. б.вiд добра добра не шукають. в.так йдучи, мiркую сам г.на сходi все свiтає 3.укажiть узагальнено-особове речення. а.отак пролечу снiжком над долиною. б.посiй упору, будеш мати верна гору. в.все ближче гримiло i блискало. г.в очах починає рябiти. 4.укажiть неозначено-особовк речення а.у якимовому вiтряку свiтилось. б.гостинно зустрiчайте гостей, мамо! в.з вогнем не жартуй. г.та нехай собi, як знають: божеволiють, конають. 5.укажiть безособове речення а.iдешь-таки до iнституту вчитися. б.на пожежнiй баштi вдарили тривогу. в.синiм холодом од трав вiє г.нiяких пояснень їй не дали !

1.г 2.в 3.б 4.г 5.в отметь мое решение как

Абсолютно всі люди мають певні хороші сторони, але й недоліки. усі істоти індивідуальні й мають свої риси характеру, вподобання. мабуть, кожен бажає в собі щось змінити. наприклад, я хочу стати більш організованим/організованою. завжди все планувати й все встигати. одразу прибирати те, що залишаєш на потім. також, бажаю бути менш лінивим/лінивою. тож, одразу виконувати все є завдання, зразу прибирати на робочому столі тощо. але є і те, що мені дуже подобається в собі. наприклад, я вважаю, що я дуже щедрий/щедра, бо ніколи не пройду поруч бездомного собаки чи кішки й не пригощу чимось. ніколи не пройду поруч дитячого магазину й не придбаю маленький приємний подарунок сестрички/братика, завжди ділюся, чим можу. отже, я вважаю, що у мене є як і хороші риси характеру, так і недоліки. я не засмучуюсь, бо вони є у всіх. але я намагатимуся стати більш організованим/організованою там менш лінивим/лінивою.

Ім'я марусі богуславки відомо нам з української народної думи. думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «дума про марусю богуславку»   вважається найбільш довершеною. основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною батьківщині.

сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить маруся богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують великдень. і коли козаки у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, маруся заспокоює їх. вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». усе, про що просить маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в туреччині, проте чи є в неї вибір?

чи є маруся зрадницею рідної землі? я вважаю, що ні. тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а маруся – лише жертва обставин. що може зробити дівчина проти воїнів? вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. чи це розумно? адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. це засвідчує її патріотизм. вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але богуславка – мужня дівчина. багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.

маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. і на це маруся не здатна. також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.   тож, я вважаю, вчинки марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.