Іменники любов юність сіль в орудному відмінку однини

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни. і відміна:   іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями  -а, -я  в називному відмінку однини:   вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; , голова, сирота, убивця. ii відміна:   а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням  -о  в наз. відмінку (переважно назви осіб):   бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, дніпро, петро; татуньо; б) іменники середн. роду з закінченнями  -о, -е, -я  (крім іменників із суфіксами  -ат-, -ят-, -ен-  при відмінюванні):   вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання;   також іменники із суфіксами згрубілості  -ище, -исько,  утворювані від іменників усіх родів:   вітрище  (від  вітер), дівчисько  (від  дівча), свекрушисько(від  свекруха). iiі відміна:   іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи:   вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь,  а також слово  мати,  в якому при відмінюванні з’являється суфікс  -ер-. iv відміна: іменники середн. роду: а) з закінченнями  -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят:   гуся  (гусяти), дівча  (дівчати), лоша  (лошати), теля  (теляти); б) з закінченням -я  (із суфіксом  -ен-  при відмінюванні):   ім’я  (імені), плем’я (племені).

                            моя батьківщина кожен кохає свою рідну землю, де він зріс, де вперше ступнув ногою. для всіх це щось привабливе, щось, що назавжди залишиться в серці. батьківщина - таке просте слово, але сповнено воно любов*ю та красою. для мене моя рідна земля найважливіша! з нею пов*язано багато згадок про яскраві події та моменти з життя, що запам*ятаються навіки. тут з*явились мої перші друзі, тут я пішла у школу.. де б я не була, та я буду пам*ятати батьківщину. бо це щось рідне, це друга частинка тебе! тому пам*ятаймо рідну землю, пам*ятамо батьківщину рідну, не забоваймо її завсігди, бо вона - єдина та неповторна.

"шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі, які господь, бог твій, дає тобі". саме ці рядки записані в одній із заповідей біблії. бог наказав людям шанувати своїх батьків і матерів. це є вічним обов'язком дітей.я вважаю, що сенс цієї заповіді полягає не лише в шануванні, яке ми повинні мати по відношенню до батьків, але і також в слухняності. батьки наші найближчі і рідніші люди. саме завдяки ним ми отримуємо найголовніше, що є на землі - життя! з самого раннього дитинства кожна дитина чекає ласки і тепла, так і кожна мати і батько чекають поваги. адже вони заслуговують цього! саме батьки з народження піклуються про нас, працюють, не рук, щоб ми були ситі, одягнені і мали можливість радіти життю. саме вони навчили нас ходити і говорити. коли у нас щось   болить, вони готові узяти увесь біль собі, аби дитині було краще. вони дарують нам стільки тепла і ласки, що це важко оцінити! я вважаю, що треба завжди