Скласти й записати розповідь про своє село

Яживу в (название села) це мiй рiдний дiм.в мене тут друзi,школа,сiмья и моя любима собака (имя собаки)якщо батьки збирутся переïхати , я буду проти.мое село саме найкраще! (название села) я люблю тебе!

Казка про конвалії. коли ще звірі говорили, коли пісні співали квіти, коли каміння в ліс ходило, і коли місяць правив світом, історія такая сталась з гуртком сніжиночок відважних. чомусь вона мені згадалась, тож прошу: слухайте уважно. легкий осінній вітерець із хмаркою пухкою грався, то гнав її він навпростець, то мишкою у ній ховався. а в хмарці подружки сиділи - веселі краплі дощові, про літо жваво говорили, про те, як у м’якій траві криштальною росою стануть… або з струмком мандрівниками увесь свій пишний край оглянуть і познайомляться з світами. та не так сталось, як гадалось, бо вітер хмарку розділив. один шматок поніс до лісу і у струмку дощем втопив. а другий морозець щипучий в сніжиночки перетворив, біленькі, ніжні та блискучі. найкрасивіші-диво з див! але все ж подружки-краплинки сказали твердо одна одній, що і струмочок і сніжинки зустрітися весною згодні. струмочок з першим променем розтанув, і понеслись краплиночки до лісу, туди, де крижані сніжинки тануть, на сонячну галявину, узлісся. сніжинки ж протриматись обіцяли до того, як зустрінуться з струмочком, не танути…та, бідненькі не знали, що не закриті від проміння у гайочку. а ось струмок у затінку сховався, куди промінчик сонця не дістав, і так за зиму довго розіспався, що навесні він вчасно не розтав. а сонце на сніжинки припікало, на ліс кидало вогняну косинку, і вогняними шпичками стріляло. але все ж не здавалися сніжинки! вони чіплялись за траву зелену, її , мов намистинки обсідали, і на траві, як дзвоники біленькі вони товаришок з струмка чекали. пройшли роки. так і залишились сніжинки на пелюстках трави тої висіти, ну а тепер конвалії – сльозинки - найкрасивіші пралісові квіти.

Відповідь:

Н.в. Вісімсот п'ятдесят  

Р.в. Восьмиста п'ятидесяти

Д.в. Восьмистам п'ятидесяти

З.в. Вісімсот п'ятдесят

Ор.в. Восьмистами п'ятдесятьма

М.в. На восьмистах п'ятидесяти

Н. - вісімнадцять

Р. - вісімнадцяти

Д. - вісімнадцятьом

З. - вісімнадцять

О. - вісімнадцятьма

М. - на вісімнадцяти

Називний (хто?що?) - сімдесят шість  

Родовий(кого?чого?) -  сімдесят шостого

Давальний(кому?чому?) - сімдесят шостому

Знахідний(кого?що?) - сімдесят шостого

Орудний(ким?чим) - сімдесят шостим

Місцевий(на кому? на чому?) - (на) сімдесят шостому

Кличний - сімдесят шостий! Н.в. - сорок один

Р.в. - сорока одного

Д.в. - сорока одному

З.в. - сорок одного

О.в. - сорок одним

М.в. - на сорок одному

Н.Чотирнадцять

Р.Чотирнадцятого

Д.Чотирнадцятому

ЗН.Чотирнадцятого

Ор.Чотирнадцятим

М. на/у Чотирнадцятому

Пояснення: