Іть, будь ласка, провідміняти числівники. 7369; 1294; 56182;

Нсім тисяч триста шістдесят дев'ять р семи тисяч триста шістдесяти  дев'яти д семи тисячам триста шістдесяти девяти з як у називному о сіма тисячами триста .далі як у давальному м на семи тисячах триста к     н тисяча двісті сімдесят чотрири р тисячі двісті сімдесяти чотирьох д тисячі двісті сімдесяти чотирьом з тисячу двісті сімдесят чотири о тисячею двісті  сімдесят чотирма м на тисячі двісті вибачаюсь що нема апострофа,не зручно змінювати його,сподіваюсь що ви зрозумієте н пятдесят тисяч сто вісімдесят два р пятидесяти тисяч сто вісімдесят двох д пятидесятьом тисячам сто вісімдесят двом з як у називному о пятидесятьма тисячами сто вісьмидесятьма двома м на пятидесяти тисячах сто вісімдесяти двох і вибачайте за випадкові помилки

Гумористичний діалог українською мовою. двоє студентів у гуртожитку  б: слухай, антон! я тільки но виходив на блок, там наші сусіди. вони постійно сваряться! то вони якість цигарки не поділили, то хтось в когось варення з'їв. капець, вони навіть через хліб сваряться!   а: я такого не розумію! ми ж всі друзяки, це все спільне. ділитись потрібно!   б: ми с тобою вже 3 курси разом живемо и все добре в нас!   а: так, що б ми щось ділили.. та ніколи в житті! я навіть літом тобі  100 грн позичив, так і не згадую про це.    а. забув, просто забув.  б. ой, так не зручно. я ві! обов'язково ві ! мені от якраз батьки з села 100 грн передали. ось візьми! а. так ти тепер без грошей ? б: ну так. більше нічого немає.  а: але дружба, вона дорожче! ( ховає гроші в свою кишеню )  б: зачекай, а ти мені нічого не повинен віддати?   а: ні, ні я все пам'ятаю. нічого не винен.  б: я згадав! ти мені винен! з грн ! я за тебе на першому курсі в  маршрутці платив.  а: оце ти згадав!   б: брат, я з цим 3 роки жив!   а: але в мене тільки 100 грн! давай я тобі потім ві.  б: та ні! я з тобою повністю розрахувався, а ти зі мною ні !   а: ну ти порівняв 100 грн и 3 грн. б: братан, гроші є гроші !   а: добре! давай порахуємо! ти вчора картоплю їв!   б: ти зараз за картоплю якусь? вона ж нещасних 5 грн коштує!   а: але ж я її приготував, з любов'ю!   б: капець, що ти рахуєш ! приготував ? та так як ти її приготував, вона 3 грн повинна коштувати !   а: там ще масло, сіль, цибуля! витрата газу!   б: газу ? так за газ університет платить !   а: ти не універу гроші рахуй, ти свої рахуй! це гривень 12 десь!   так оце сотка моя і ти ще 50 зверху повинен!   б: добре! тоді поверни мені за шведку! ти її носив.  а: так це один день було !   б: ну й що? повертай! 50 грн!   а: 50 це багато!   б: пробач, що ми загнули. пробач. не 50, так 20 мінімум!   а: отак значить? тоді за каструлі поверни! ти моїми каструлями  користувався!   б: так які каструлі!   а: такі от! ти ними 3 роки користуєшся! оренда каструль дорога! по 50 грн за каструлю!   а: та доріжка! ти ходиш по моїй доріжці! тобі м'яко ходить!   б: я її прав! ти її хоч один раз прав?   а: ну прав ти її! так ти її в моїй каструлі прав!   б: але ж прав!   б: а пам'ятаєш як я за фізику домовлявся за тебе? ти б зараз вже в  армії був! скільки ті грошей за це віддаси ? 5000 давай?   а: чого? гривень?   б: доларів!   а: і це по дружбі ?   б: по дружбі ! а то в эвро було б!   а: а от пам'ятаєш ті твої фото? от зараз візьму та закину їх в інтернет !   б: от на тобі твої 3 грн ! ( дістає 100 грн і віддає ). з роки разом живемо, були такими товаришами, і ось тобі

здавалося б, що в сучасному прагматичному світі найголовнішим мірилом статусу людини в суспільстві має бути її мораль, доброчесність, ввічливість, адже саме так було споконвіку. проте яку картину ми маємо змогу спостерігати насправді? коли ми роззирнемося навколо незашореним поглядом, то помітимо, що все це давно в минулому: зараз практично усім керують гроші. про яку моральність можна говорити, якщо прикра тенденція сьогодення за засобів масової інформації щоденно демонструє нам невтішну картину: невигадані історії реальних людей, які здатні зрадити усі свої моральні ідеали задля кількох банківських рахунків…

як часто зустрічаємо інформацію, що в одному провінційному містечку обікрали дітей-сиріт та поїхали жити на багами? або що один юнак у харкові обшукав беззахисних бабусь , розпові немічним стареньким , що він їхній онук? де ж духовні цінності цих людей? невже вони не розуміють, що їх засмокче грузька трясовина пихи, марнославства, марнотратства? ! невже вони не розуміють, що заробивши ці криваві гроші, будуть приречені на вічні муки і не знайдуть спокою ні за життя ні після смерті? !

яскравим прикладом цього одвічного протистояння моральних та матеріальних цінностей є твір івана карпенка-карого « мартин боруля», де порушено постійну людську проблему – підміну особистих духовних цінностей (порядність, вірність, відданість, працелюбство) класовою приналежністю та матеріальними статками.

у творі показано дещо гротескну картину того, як одна родина намагається зламати себе, свої моральні принципи, зрадити вірі та звичаям своїх предків для того, аби увійти до вищого суспільного кола. хіба це не приклад заміщення моральних цінностей матеріальним? хіба можна «ламати» себе? ! намагатися забути все, зішляхтитися задля того, щоб вас називали «високоповажним паном»? ! хіба це не абсурд? ! та які ж статки та титули замінять вам, мартине геннадійовичу боруле, щастя доньки, яку ви прагнули віддати за нелюба чи зламану долю сина, яку ви вирішили за нього? !

яка ж мораль цього твору? звісно, кожен з нас, прочитавши твір усвідомлює,що матеріальні статки не здатні зробити нас щасливими, адже людині, яка не має моралі, гроші не бути людиною.тому я вважаю, що ні в якому разі не можна надавати перевагу грошам та владі, адже всі ваші статки ви не заберете з собою у могилу, а моральність та духовність вас завжди…як на мене, найвлучніше сказав григорій сковорода, який, проживши довге та насичене мандрами та знайомствами життя, не піддався матеріальним спокусам та статкам, коли попрохав, щоб на його надгробку викарбували такий вислів : «світ ловив мене, але не спіймав».