-мамо, що це? -запитав син, побачивши незвичайну для нього тарілку.
-це тарілка.-з легким сарказмом відповіла мама.
-так але вона..не така як всі інші
іби з казки? -доповнила мама.
-так. де ти її взяла? -спита син роздивляючись тарілку і шукаючи чи нема цінника,-ти її купила?
- ні, це ще від нашої бабусі лишилося, вона сама його розписувала. це петреківський розпис.
-але як можна так красиво його розмалювати, та ще й вручну?
-потрібно це любити і вкладувати душу, тоді все вийде.
-а ти так вмієш?
-так, вона й мене змалечку цього навчила.
-а звідки появивсяцей розпис?
хлопчик вернувся дуже швидко і приніс все, що потрібно.
-я розкажу тобі історію.село петриківка, в якому малювала майстриня, відоме всьому світові. реліктове село, в якому збереглися майже всі види декоративно-прикладної ф творчості. тут займалися усіма розпису, місцеві народні художники малювали олійними фарбами чудові народні картинки — такі можна побачити тільки у музеях та альбомах старовинного мистецтва.раніше такі картинки прикрашали кожну селянську хату.
-а чому ж зара такого не роблять?
-роблять, але тільки справжні майстри й такі речі досить дорогу, тепер це намалювати може й машина,хоча і не так красиво.ось, на нашому сервізітакож похожий малюнок.
-так дійсно він красивий, але не настільки.все таки те, що зроблено з душою, не замінить
жило да было в земле зёрнышко. а на небе жило да было солнышко. как-то раз солнышко послало солнечный лучик на землю. солнечный лучик светил, прыгал, летал по земле. и вдруг заглянул солнечный лучик в землю и увидел зёрнышко. ох, как понравилось солнечному лучику зёрнышко! «ты что здесь делаешь? » - спросил солнечный лучик у зёрнышка. «расту! » - ответило зёрнышко. солнечный лучик спрятался в зёрнышко и уснул. а когда проснулся, поспешил на небо к солнцу вернуться. да не тут-то было! не отпускает его зёрнышко! солнечный лучик вверх, а зёрнышко росток выпустило и за ним. говорит росток солнечному лучику: «зачем тебе уходить от меня? » а солнечный лучик отвечает: «да там, на небе, солнышко и мои братья и сестры - солнечные лучики! » а росточек его не отпускает, за ним тянется. говорит росток: «хочешь, солнечный лучик, я для тебя солнышком стану? ! » и стал росток солнышком. вырос на ростке колосок, а от него много лучиков во все стороны. залюбовался солнечный лучик этим чудо-колоском, да так и остался с ним. и когда люди из чудо-колоска хлеб испекли, пришло с ним солнышко в каждый дом. и так хорошо, тепло и радостно стало людям! и не люди, что вместе с хлебом в каждом доме поселился солнечный лучик!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Який іменник з основою -р належить до твердої групи відмінювання? а)бджоляр б)свердляр в)столяр г)кресляр д)котляр